Фото: sciencealert.com

Астрономи виявили незвичне явище поблизу білого карлика RXJ0528+2838, розташованого приблизно за 731 світловий рік від Землі. Навколо цього залишку мертвої зірки зафіксували потужну ударну хвилю у формі різнокольорової дуги, пише ScienceAlert.

Йдеться про білий карлик, який не має акреційного диска – тобто кільця речовини, що зазвичай формується навколо таких об’єктів у подвійних системах. Саме тому поява багатоколірної туманності навколо RXJ0528+2838 стала несподіванкою для дослідників.

Білі карлики утворюються після того, як зорі на кшталт Сонця завершують свій еволюційний шлях на головній послідовності. Коли в ядрі закінчується паливо для термоядерного синтезу, воно стискається в надщільний об’єкт, а зовнішні шари зорі відкидаються в простір. Попри те що за розміром білий карлик приблизно дорівнює Землі, його маса може сягати до 1,4 маси Сонця. Досить часто такі об’єкти входять до складу подвійних систем і”перетягують” на себе речовину від зірки-компаньйона, що іноді призводить до термоядерних спалахів.

На відміну від звичайних зір, білі карлики більше не продукують зоряний вітер, адже в них не відбувається ядерний синтез. Водночас у подвійних системах речовина від компаньйона зазвичай утворює диск навколо білого карлика. Саме зіткнення потоків із такого диска з міжзоряним середовищем зазвичай і створює так звані ударні дуги.

У випадку RXJ0528+2838 ситуація інша. Хоча система має маломасивну зірку-компаньйона, акреційного диска навколо білого карлика не виявили. Крім того, форма, розміри та густина зафіксованої ударної хвилі – зі спектральними ознаками водню, кисню та азоту – свідчать, що витік речовини триває приблизно тисячу років. Це не схоже на короткочасні й вибухові процеси, характерні для термоядерних спалахів.

Дослідники припускають, що ключову роль у цьому процесі може відігравати сильне магнітне поле білого карлика. Воно, ймовірно, перешкоджає формуванню диска, натомість спрямовуючи речовину від зірки-компаньйона безпосередньо вздовж силових ліній магнітного поля на поверхню білого карлика. Це може забезпечувати тривалий витік речовини без участі диска.

“Наші спостереження показують наявність потужного витоку, якого, відповідно до нинішніх уявлень, у цій системі не мало б бути”, – зазначив астроном Крістіан Ількевич.

За його словами, відкриття демонструє, що навіть без акреційного диска такі подвійні системи здатні формувати інтенсивні витоки речовини.

“Це вказує на механізм, якого ми поки що не розуміємо. Наші результати ставлять під сумнів стандартні уявлення про те, як рухається й взаємодіє речовина в подібних екстремальних подвійних системах”, – підсумував науковець.

Підготував: Сергій Дага