Ілюстративне фото з відкритих джерел

Колишній головнокомандувач ЗСУ, а зараз посол України у Великій Британії Валерій Залужний прокоментував рішення влади про створення Космічних військ. Він написав статтю про перетворення космосу на поле бою сучасної війни.

Сьогодні космос має якнайшвидше стати ще одним доменом, де нам потрібно досягти ключових технологічних змін. На землі, у повітрі і на воді ми вже знайшли ці рішення. Час подивитися у космос, бо єдина можливість зараз досягти потрібного рівня безпеки полягає тільки у технологічних перевагах в усіх доменах. 

Кілька цитат зі статті Валерія Залужного: 

"Такого органу, як і функції розвідувального забезпечення, Генеральний штаб, звісно не мав і не має. Логічно, саме через відсутність та затримку в обміні специфічною інформацією з космосу, не вдалося використати повний потенціал таких систем як HIMARS. Згодом через реакцію Росії їхнє стратегічне значення суттєво зменшилося. Бо як виявилося, саме космічні спроможності надають критичного значення для цілевказівки, навігації та зв’язку, забезпечуючи ефективність ракетних ударів. І якщо проблема зі зв’язком за рахунок компанії Starlink від SpaceX була вже вирішеною, а проблема з навігацією потребувала і часу, і ресурсів, то своєчасна розвідка і часово-координатне забезпечення необхідно було вже".

"Звісно, відсутність власних космічних систем заводила нас і у стан абсолютної залежності від самої можливості нанесення раптових і ефективних ударів, бо змушувала застосовувати повний цикл підготовки і обробки космічної інформації саме через структури партнерів.

Парадокс. Фактично ми планували і працювали з ресурсами, яких не мали. Усе це спонукало нас швидко думати й шукати рішення, як завжди, поза нашими можливостями".

"На початку 2023 року на орбітах перебувало приблизно 7560 активних супутників, з яких 246 були офіційно класифіковані як військові. Росія утримувала близько 160 активних супутників, з яких приблизно 100 виконували військові функції, такі як забезпечення точної навігацію через систему ГЛОНАСС та супутникову розвідку за допомогою серії "Персона".

Нас же цікавив військовий космічний сектор, а саме – супутникова розвідка, спостереження, захищений зв’язок, системи раннього попередження про запуски ракет та навігація. Звісно, таке коло завдань повністю здійснюється та контролюється державними установами, такими як Міністерство оборони США, "Роскосмос" або Військово-стратегічне командування Народно-визвольної армії Китаю. Нам до них було далеко".

"Сьогодні неможливо уявити сучасну збройну боротьбу без космічних сервісів. Наша війна стала першим великим воєнним протистоянням, у якому космічні технології відіграли і продовжують відігравати вирішальну роль. Тому створення такого центру було не тільки очевидним з точки зору використання можливостей, а й необхідністю створення асиметрії відносно до Росії".

"Не маючи власного військового супутникового угруповання, ми своєчасно використали комерційну космічну інфраструктуру, зокрема Starlink компанії SpaceX для зв’язку, а супутники спостереження Землі, такі як Maxar, Planet Labs і ICEYE, для розвідки в реальному часі.

Проте майже півторарічна робота з намаганням побудувати ефективну систему розвідувального забезпечення Збройних сил України та космічної підтримки виявила й цілий ряд проблем, які важким тягарем залишилися у воюючій країні. Головна з них – ми своєчасно знайшли та навчилися використовувати знайдені нами можливості, проте зовсім не мали своїх власних.

Наша держава, яка колись входила у п’ятірку космічних держав світу, тепер у ракетно-космічній галузі, м’яко кажучи, відстає. Навіть сучасна військово-космічна інфраструктура SpaceX на наших очах постійно отримувала вплив з боку Росії і вимушено ефективно адаптовувалася. Вести ж мову про адаптацію власної космічної інфраструктури немає сенсу".

"Космічна інфраструктура мала б включати ракетні системи виведення на орбіту, орбітальні об’єкти, наземні комплекси та регуляторні механізми. Саме ця інфраструктура забезпечує телекомунікацію, навігацію, розвідку, і як наслідок – національну безпеку. А отже відсутність будь якого з цих елементів спонукає або до створення і використання власних спроможностей, або до використання чужих. Усе це виявило величезну проблему залежності від країн партнерів та політичної ситуації у них.

Покладання на іноземну допомогу також створює ризики для автономності та оперативності – як у питаннях попередження населення, такі в прийнятті рішень на полі бою. Така залежність від поставок супутникових даних інколи стає елементом тиску на нашу країну".

Україна планує створити Космічні війська до кінця 2025 року. Відповідні наміри закріплені у програмі діяльності уряду, яку Кабмін подав на розгляд Верховної Ради. До кінця 2025 року Україна прагне досягти 60% операційної готовності інтегрованої протиповітряної та протиракетної оборони, а також кібер та космічної компонент.

Підготував: Сергій Дага