Страйкбол – це гра на чесність. На відміну від пейнтболу, тут немає плям фарби, які б підтверджували влучання. Єдиним мірилом результату є совість гравця. Проте кожен, хто хоча б раз виходив на полігон, стикався з «маклаудами», безсмертними персонажами, які ігнорують прильоти кульок і продовжують бій.

Поява таких порушників руйнує атмосферу та демотивує інших учасників. Як діяти, коли ви бачите очевидне ігнорування правил, і як боротися з цим явищем цивілізовано? Фахівці Strikeshop пропонують декілька слушних порад.

Хто такий «маклауд» і чому вони з'являються

Не кожне ігнорування влучання є свідомим обманом. Перш ніж висувати звинувачення, варто врахувати кілька факторів:

• адреналіновий вибух – під час інтенсивного штурму гравець може просто не відчути влучання через товсте спорядження або під дією азарту;
• дистанція та перешкоди – кулька могла втратити енергію через гілки або листя, лише злегка торкнувшись одягу;
• проблеми зі зв’язком – іноді гравець вважає, що вистрілив першим, і виникає суперечлива ситуація «взаємного вбивства».

Проте свідома непризнанка – це ігнорування очевидних влучань з метою отримати перевагу. Навіть якщо страйкбольна гвинтівка противника б’є слабко, це не привід не помічати влучань. Це пряме порушення фундаменту гри.

Якщо ви впевнені, що влучили, але опонент не йде в мертвяк, дотримуйтесь цього алгоритму:

1. Спробуйте повторити: іноді черга в розвантажувальний жилет справді не відчутна. Спробуйте поцілити в більш чутливе місце (наприклад, у черевики або рюкзак).
2. Ввічливе нагадування: якщо ситуація дозволяє, можна голосно запитати: «Друже, приліт був?». Часто цього достатньо, щоб гравець визнав поразку.
3. Фіксація факту: не варто вступати в суперечку посеред бою. Запам’ятайте зовнішній вигляд порушника, його сторону, шеврони та інші дані.

Найгірша стратегія – починати справедливу відплату або кричати на весь полігон. Це псує гру всім. Правильний шлях – звернення до ігромайстрів.

Замість фрази «там усі маклауди», надайте чіткий опис або вкажіть на конкретний квадрат мапи. Використання екшн-камер на шоломі – найкращий доказ. Запис із чітким траєкторією польоту кулі та реакцією (або її відсутністю) опонента закриває будь-які дискусії. До того ж на полігоні на великих проєктах працюють маршали, які спостерігають за ігровим процесом. Якщо ви повідомите про підозрілу гру, вони приділять цій ділянці особливу увагу.

Боротьба з порушниками – це не про агресію, а про збереження стандартів хобі. Пам’ятайте, що страйкбол - це гра друзів, де перемога ціною обману не має жодного сенсу. Будьте чесними, поважайте опонентів, і нехай ваш шлях у мертвяк буде завжди коротким, а гра – антуражною.