На фоні швидкоплинних подій, які відбуваються в нашому щоденному житті, нерідко можна заплутатись у фактах, датах і персоналіях, які за цими подіями стоять. Однак в роботі певних державних органів є одна цікава особливість, яка стала вкрай виразною за останній час – це образ її керівника, який є віддзеркаленням і політичної складової у власній діяльності, і відображенням стану внутрішньої організації структури, яку така особа очолює, у всіх якісних проявах: від розквіту та розвитку до занепаду і гниття...

Для пересічних громадян рівень сприйняття митниці перебуває в різних градаціях – від ненависті й асоціацій з чимось химерним та незрозумілим з обов’язково корупційним присмаком до захоплюючих поглядів на обсяги коштів, спрямованих до казни та можливість контролювати всіх і вся, хто в'їжджає та виїжджає з країни.

Чи не тому багато хто із сильних світу цього, хотів би мати одноосібний вплив на таку собі структурку, яка чисельністю якихось 16 тисяч осіб може і головної болі наробити конкурентам (в тому числі і політичним), а може й дати поштовх серйозним бізнес-проектам. Найпростіше сформувати такий вплив можна звичайно через першу особу. Якщо вона ваша (або ви так думаєте)...

Перефразовуючи думку про те, що «кадри вирішують все», можна сказати на прикладі митної служби наших днів, «що кадри можуть завалити все», в тому числі рейтинги політсил, які покладали на них серйозні сподівання.

Мій знайомий перевізник поділився враженнями, які відчув під час перебування нещодавно на одній із митниць Західного регіону. За його словами, через лист Голови Митниці Макаренка Анатолія Вікторовича, який забороняв розмитнюватися вночі на кордоні, на ранок збиралося стільки народу, що у випадку запалення іскри вогню від напруги і нервів натовп готовий був вибухнути і розірвати митників, а з ними всіх, хто потрапить під руку, на шматки.

Я поцікавився у знайомих підприємців, чи дійсно митниця забороняє оформлятися на кордоні вночі. Відповідь мене шокувала. Так, дійсно. І не тільки там, де автомобілі, але й у морських портах, аеропортах та інших пунктах пропуску. Здійснювати митне оформлення громадян, які хочуть за свій товар заплатити до бюджету, заборонено з 20-00 до 08-00, не дивлячись, що режим роботи пункту пропуску цілодобовий.

Хто буде хвалити владу, яка не дає своїм громадянам користуватися їхнім законним правом перетину кордону і вільного здійснення підприємницької діяльності? Чи митникам на кордоні під час нічного чергування треба поспати і для цього видається такий собі циркуляр Голови Митниці. Цікаво, чи знає про ці витівки Прем'єр-міністр Тимошенко Ю.В.??? Чого варта вимога Макаренка А.В. здійснювати митне оформлення із залученням усіх представників підрозділів – від власної безпеки до тарифів і номенклатури. Хіба ніхто не сподівався чим така вимога закінчиться??? Правильно. Збільшенням поборів і паперової тяганини. Ось вам і відкритість, і спрощення митних оформлень, так яскраво задекларованих в перші дні роботи керівником Держмитниці.

Ще одну цікаву деталь ділового сьогодення розповів мені мій знайомий. З ним в черзі на в'їзд до України стояли німецькі бізнесмени, які ввозили в Україну обладнання на кілька мільйонів євро. Попередньо їм оцінили суму платежів до бюджету на 3 мільйони гривень. Вони стояли на кордоні близько 5 діб, ввозячи сертифіковані нові європейські агрегати, зробили у Львові сертифікати і різні документи відповідності, сплативши при цьому 5000 гривень різних платежів до органів сертифікації.

А коли почали вимагати ще якийсь папірець для визначення митної вартості, іноземцям урвався терпець. Німці розвернулися і поїхали. А мені спало на думку, що це не німецькі бізнесмени від нас поїхали, від нас відвернувся цивілізований світ. Через керівників, які підписують недолугі листи і дають незрозумілі вказівки, через тих, хто через острах, брак освіти й мужності ці вказівки виконують.

Нещодавно Президент України в одній із поїздок по Україні піддав різкій критиці роботу митниці, особливо в частині визначення митної вартості, як бази оподаткування для імпортних товарів, відзначаючи при цьому різні рівні оподаткування одного і того самого товару на різних митницях у різних регіонах.

Така гучна заява мала б викликати серйозний переполох у митному відомстві. Однак ні, все спокійно. І не тому що рейтинг, як і голос Президента перестав бути орієнтиром у майбутньому. Цим орієнтиром перестав бути і Закон, який працівники митниці зобов'язані захищати. Неможливо заперечити Главі Держави в його висловлювані щодо того, як риба гниє з Голови, з Голови Держмитслужби розуміється…

Цікавим є той факт, що до призначення на посаду Головою Державної митної служби України, Макаренко А.В. працював начальником Київської митниці і під час роботи у кінці 2008 згідно наказу ДМСУ від 05.09.08 № 972 за результатами комплексної перевірки очолюваної Анатолієм Макаренком структур, йому як керівнику, призначено позачергову атестацію у Вищій Атестаційній комісії ДМСУ (див. нижче фото документу).

За результатами перевірки та відповідно до наказу ДМСУ від 22.10.08 №1171, Макаренко А.В. не пройшов атестацію як держслужбовець в повному обсязі, а був атестований за умови усунення серйозних недоліків у роботі з повторною атестацією через рік (див. нижче фото документу). Просування по службі під час умовної атестації не передбачено законом, а отже є незаконним. А закон так би мовити один для всіх держслужбовців. Про це йдеться у статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та їх посадові особи повинні діяти в межах та на підставі закону й в межах наданих повноважень.

Не менш цікавим є той факт, що результати самої атестації та відповідні юридичні наслідки, які вона несе для Макаренка А.В., скасовані самим Макаренком А.В., але вже в ранзі Голови Держмитслужби України (див. нижче фото документу). Чим не корупційний венігрет?????

Цікаво було б дізнатися, чи поставили до відома Прем'єр-Міністра України Ю.В. Тимошенко про дані деталі ті, хто представляв їй кандидатуру Макаренка А.В. на посаду Голови митниці. Мабуть промовчали, чим і підставили. І тоді, і зараз.

Який зв'язок між даними подіями і життям простих громадян??? Виявляється самий прямий. Непрофесійні дії однієї особи призводять до негативних наслідків та впливають на життя всіх людей, економічну ситуацію у державі, її зовнішньополітичну складову, безпеку людей. Тому ми говоримо не про якусь просту особу, від якої одні в захваті, а інші – ні. Мова йде про імідж системи та Держави загалом. Хіба посадовець, що не зміг справитись із управлінням однією митницею, може професійно, самостійно й не заангажовано керувати системою в межах країни??? Очевидно ні.

І це не лише чиясь суб'єктивна думка чи враження, це істина, що має статистичне підтвердження і дані, рівно як і підтвердження того, як і за що живе Головний Митник країни.

Але про це далі буде...