У червні 2016 року Державне підприємство "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України створила Кам'янець-Подільську архітектурно-археологічну експедицію. За цей період здійснено великий об’єм робіт, що привів до цікавих та неочікуваних відкриттів. Протягом археологічного сезону було виявлено непересічні об’єкти, що мають важливе значення не лише для локальної історії, але й для розуміння процесів давньої, середньовічної та нової історії Східної Європи.

Більшість виявлених об’єктів пов’язані з ремеслом – видом діяльності, який сформував міста в сучасному розумінні. Першою була досліджена гарматна майстерня (людвисарня) 1708-1734 років.

Це був стратегічний військовий об’єкт Речі Посполитої. Гроші на будівництво та функціонування гарматної майстерні збирали за вказівкою польського короля. Гарматний арсенал Польщі після військових конфліктів 2 половини XVII століття був у жалюгідному стані.

Кам’янецька людвисарня мала відновити вогневу могутність польської армії. За період її існування було відлито біля 30 стволів, що використовувались у різноманітних конфліктах та війнах XVIII століття. 2 гармати зараз зберігаються у Варшаві. Археологи дослідили виробниче місце, що функціонувало на місці старовинної Турецької башти, або ж вежі Сільницького.

Старовинну прямокутну оборонну споруду частково розібрали та переобладнали для плавки та лиття бронзи. Збереглись фрагменти стін вежи-башти, стіна-основа для плавильної печі, яма зі слідами від гарматних форм, велика кількість крапель бронзи, теплоакумулюючі конструкції з цегли та кахель, тощо).

Другим об’єктом досліджень стала центральна площа Старого міста – Польський ринок. Вперше на цій площі було відкрито старовинні споруди та конструкції на площі більше 100 кв. м. Дослідження ставлять крапку у дискусіях кабінетних істориків з приводу віку Кам’янця.

З’ясовано, що перша планувальна структура на території Польського ринку та перша архітектура з’являється ще 6 000 років тому і належить племенам трипільської культури. Підсумовуючи дослідження трипільського шару на Польському ринку можна відтворити його енеолітичну забудову та планування.

Вона мала вигляд двох кіл глинобитних будинків на дерев’яному каркасі, що звужувались ближче до середини. Інші кола забудови виходили за периметр сучасної Площі ринок. Над шаром трипільської культури простежено горизонти: XIII-XIV, XV-XVI, XVII-XVІІІ ст. Більш ранніх слідів заселення чи використанні історичного центру міста не виявлено. Фактично, шар XIII-XIV «лежав» одразу на трипільському горизонті.

Там само знайдено найраніше кам’яне брукування міської площі в Україні. Мощення Польського ринку із великих вапнякових плит, що лежить між двома горизонтами: рівнем ринкової площі XVI-XVII ст. та бруківкою ХІХ ст. Це перше достовірне кам’яне брукування міської площі в Україні підтверджене як писемними так і археологічними джерелами.

Досліджено унікальну садибу (дім) І половини XVIII століття на Польському ринку. Споруда на кам’яному фундаменті із глинобитними стінами на дерев’яному каркасі. Це був довгий (більше 15 м) будинок. Його більшу частину займали виробничі місця, де плавили метали та різали кістку. В заповненні дому зібрано непересічну колекцію глиняних люльок для паління (понад 250 одиниць) та фаянсових турецьких чашок (понад 50). Не зважаючи на умовно пізній час пам’ятки – її вигляд та супутній матеріал показує, наскільки мало ми знаємо про побут та матеріальну культуру цього часу.

Нарешті, справжньою сенсацією стало відкриття першої металообробної майстерні трипільської культури. І де!? В центрі Старого міста на площі Польський ринок. Уламки керамічних ллячок, краплини, пластини міді, цілі вироби, західноєвропейські імпорти віком 6 тисяч років. Цікаво, що традиції виплавки кольорового металу на площі дожили у незмінному вигляді до I половини XVIII століття. В майстерні трипільців та кам’янчан 1700-их років знайдено велику кількість кісток з мідним окисом, які додавали у багаття для збільшення температури плавлення.

В даний момент дослідження тривають.