Більшість нинішніх українських політиків під час здобуття Україною незалежності у серпні у 1991 року, коли вирішувалась доля країни,  були аполітичні та робили кар’єру в бізнесі. Про це повідомляють «Факти. ICТV», які опитали з цього приводу низку політиків та зібрали інформацію стосовно їхньої діяльності на початку 90-х років, пише comments.

Наприклад, Петро Порошенко, який у 1991 році був заступником гендиректора Об’єднання малих підприємств та підприємців «Республіка» та заробив свій перший мільйон доларів на торгівлі спеціями.

«У 1991 році ми закупили 4% світового виробництва чорного перцю, бо прорахували, що ціни на перець йдуть угору. Потім ми 70% цих закупівель перепродали на західних ринках», - згадує Порошенко.

Юлія Тимошенко у 1991 році разом зі своїм чоловіком Олександром увійшла до паливного бізнесу та зробила перший крок до створення компанії ЄЕСУ, яка з часом стала найбільшим експортером російського газу до України. 

«Подружжя заснувало корпорацію «Український бензин», яка постачала російську нафту на вітчизняні нафтопереробні заводи. Спочатку була комерційним, а згодом стала і генеральним директором компанії, на базі якої через пару років постала легендарна корпорація «Єдині енергетичні системи України». Чи змогла Юлія Володимирівна заробити свій перший мільйон доларів уже у 1991 році, на жаль, не відомо», - зазначають «Факти. ICТV».

Колишній прем’єр Арсеній Яценюк у 1991 році закінчив середню школу, вступив на юридичний факультет Чернівецького університету та «таксував».

«Разом із товаришами він прибав автівку «ВАЗ», на якій вечорами підробляв таксистом. Його велика кар’єра у бізнесі розпочнеться через рік, коли Яценюк стане співвласником і керівником юридичної компанії», - йдеться у статті.

Дехто з сучасних керманичів на той час вже мали політичний досвід у комсомольських організаціях та Компартії. Зокрема Олександр Турчинов у 1991 році вже мав значний досвід партійної роботи: потягом двох років обіймав посаду секретаря райкому, а пізніше завідувача відділом пропаганди Дніпропетровського обкому комсомолу. А Степан Кубів до серпневого путчу впродовж десяти років робив кар’єру комсомольського функціонера.

Мер Києва Віталій Кличко запевнив, що за кілька днів після путчу був на змаганнях у Угорщині, де йому пропонували залишитися.

Видання зазначає, що серед теперішніх політиків дуже не багато, хто виборював незалежність України. Одне з таких виключень - лідер «Свободи» Олег Тягнибок, який на початку 90-х років провадив активну громадську діяльність, організовував пікети, був одним із співорганізаторів та учасником акції Революція на граніті.

«Ми брали участь у тогочасних мітингах, фактично готувалися до участі в політиці. На святкування 500-річчя козацтва поїхали на Запоріжжя велопробігом. Повезли з собою тисячі газет, які надрукували у Прибалтиці. У кожному населеному пункті зустрічалися з людьми й агітували за незалежність України. Місцеві люди, зауважу, нас підтримували, надавали нам нічліг. В Умані навіть подарували великий національний прапор. Але без сутичок із представниками влади не обходилося й тоді. У центрі Гайсина, пригадую, нас затримала міліція за антирадянську агітацію», - розповів Тягнибок.

Після звістки про путч у Москві він разом з товаришами зібралися у вишкільному таборі у Карпатах, де готувалися відстоювати Незалежність – захоплювати залізничний вокзал Львова та інші адміністративні будівлі. Осінь 1991-го Олег Тягнибок провів у поїздках Україною, де агітував людей голосувати за державну незалежність, а на референдумі був спостерігачем в Миколаївської області.

Нагадаємо, 24 серпня 1991 року депутати Верховної Ради УРСР на екстреній сесії прийняли Акт проголошення незалежності України. Загальнонаціональний референдум про підтримку цього рішення було призначено на 1 грудня 1991 року. На тому ж засіданні ВР оголосила про вихід з СРСР і створення власних збройних сил.