НАБУ пропонує змінити правила внесення застави за підозрюваних, щоб держава перевіряла походження коштів та осіб, які їх надають. У бюро заявили, що нинішній механізм у деяких випадках може ставати частиною «кримінальної економіки». Про це заявив керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов.

За його словами, застава має гарантувати належну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього судом обов’язків. Однак у справах НАБУ і САП, зазначив Абакумов, іноді мільйони гривень за топпосадовців вносять компанії, які формально не мають із ними зв’язку.

Як приклад він навів справу «Мідас». За словами представника НАБУ, засновники та директори таких компаній часто не можуть пояснити, чому вирішили внести великі суми за конкретних підозрюваних.

Абакумов стверджує, що джерелом грошей у таких схемах може бути готівка, отримана внаслідок протиправної діяльності. Її нібито обмінюють на безготівкові кошти, які вже перебувають на рахунках компаній, після чого підприємство офіційно виступає заставодавцем.

За його словами, у справі «Мідас» вартість такої послуги могла становити від 10% до 30% суми застави.

У НАБУ також вважають проблемою те, що під час внесення застави фінансовий моніторинг не завжди дозволяє належно перевірити законність походження коштів.

«І тоді фактично застава стає платою за мовчання. Видатки кримінального середовища на збереження самого себе... А застава виходить стає кешбеком для держави», – заявив Абакумов.

Він вважає, що основою для змін може стати законопроєкт №15388 від 8 липня 2026 року.

На думку представника НАБУ, держава має перевіряти реального власника компанії-заставодавця, походження її грошей, зв’язок із підозрюваним та законність коштів.

«Застава має залишатися дієвим запобіжним заходом, а не кешбеком від вкрадених активів», – наголосив Абакумов.

Підготував: Сергій Дага