31 липня, відповідно до наказів Мінекономіки, приблизно 615 тисяч людей мають чинну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Загалом відомство прийнято 33 782 накази про бронювання військовозобов’язаних, з них 17 632 досі чинні.

Розподіл кількості «заброньованих» чоловіків, які працюють у галузях національної економіки, держорганах чи органах місцевого самоврядування, орієнтовно такий:

• енергетична галузь — 29%;
• промисловість, виробництво — 15%;
• транспорт — 14%; 
• агропромисловий комплекс — 12%;
• медицина — 6%;
• оборонно-промисловий комплекс — 5%;
• органи державної влади, інші державні органи — 4%;
• ІТ-спеціалісти, галузь електронних комунікацій — 2%;
• фінансова, банківська сфера — 2%;
• сфера торгівлі — 2%;
• місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування — 2%;
• інші — 7%.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль у березні цього року заявляв, що уряд працює над оновленою системою бронювання. Він розповідав, що вона стосуватиметься підприємств, які наповнюють бюджет країни своїми податками.

Водночас прем’єр також доручав міністерствам внести оновлену постанову про бронювання, яка б забезпечила справедливе надання відстрочки від мобілізації.

Тим часом у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №11331, який визначає умови так званого економічного бронювання.

Згідно з ним, підприємці та компанії мають сплатити підвищений військовий збір розміром 20 тисяч гривень за кожного свого працівника, якого хочуть забронювати. Кому саме слід надати «бронь», вирішуватиме сам бізнес, визначаючи, хто є найбільш критичним для його роботи.

Згодом до парламенту також подали альтернативні законопроєкти, що передбачають інші моделі економічного бронювання — № 11331-1 та № 11331-2.

Підготувала: Ніна Петрович