Прах Коновальця, вбитого радянським агентом у Роттердамі 1938 року, повернули в Україну 13 серпня — уже кілька днів до труни в соборі приходять військові, молодь, духовенство та громадськість, щоб віддати шану Полковнику.

Речник ГУР Андрій Юсов назвав подію значущою для націєтворення та виховання наступних поколінь. За його словами, масштаб постаті Коновальця — засновника Української військової організації, а згодом і ОУН після поразки визвольних змагань — був таким, що загрозу в ньому відчувала навіть Російська імперія, а вбити його особисто наказав Сталін."Але Коновалець переміг — сьогодні незалежна Україна існує, а Радянський Союз розпався разом із правою Сталіна", — підкреслив Юсов.

Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров нагадав, що 88 років тому побратими Коновальця, які стояли біля його труни в Роттердамі, поклялися повернути тіло Полковника до незалежної соборної України. 

"Ми сьогодні повертаємо його незалежній Україні — тій Україні, за яку він боровся і за яку загинув", — сказав Алфьоров.

Народний депутат Роман Лозинський наголосив, що повертати своїх — з полону, з поля бою, з вимушених поховань на еміграції — це пряма відповідальність держави. 

"Те, що зараз Україна повертає своїх, повертає своє, — найкращий приклад того, що ми рухаємося до перемоги не лише за території, а й за власну правду, ідентичність і своїх героїв", — підкреслив він.

Керівник Офісу президента Кирило Буданов, коментуючи важливість перепоховання Коновальця саме в Києві, зазначив, що без повернення й осмислення постатей, які творили українську історію, "нічого не буде". 

На запитання, чи варто очікувати повернення інших видатних діячів, він відповів коротко: "Всі повернуться".