Українська влада розглядала три варіанти подальшої політики щодо Польщі на тлі погіршення двосторонніх відносин. Зрештою, Київ обрав активну дипломатичну стратегію, спрямовану на польське суспільство, яке зберігає прихильність до України.

Про це пише польське видання Dziennik Gazeta Prawna, матеріал якого цитує Polsat News.

За даними журналістів, президент Володимир Зеленський доручив розробити відповідний план під час наради 17 липня. У ній, зокрема, брали участь керівник Офісу президента Кирило Буданов, його заступниця Ірина Верещук, міністр закордонних справ Андрій Сибіга та тодішній віцепрем'єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка.

Як стверджують співрозмовники Dziennik Gazeta Prawna, українська влада розглядала три сценарії розвитку відносин із Варшавою.

Перший, який зрештою підтримали, передбачає активне використання інструментів публічної дипломатії. За даними видання, його авторкою була Ірина Верещук.

Київ планує звертатися до тієї частини польського суспільства, яка позитивно ставиться до України. Серед цілей — підвищення обізнаності поляків про загрозу з боку Росії, а також нагадування про історичні приклади польсько-української співпраці та союзів.

Для реалізації цієї стратегії українська влада може залучити зовнішню PR-агенцію. Вона займатиметься публічною дипломатією та інформуванням польського суспільства про російську загрозу.

Другий сценарій передбачав пасивне очікування, поки хвиля антиукраїнських настроїв у Польщі піде на спад.

Третій варіант був жорсткішим — винесення спірних питань на міжнародний рівень і залучення інституцій Європейського Союзу до реагування на антиукраїнські інциденти в Польщі. Серед можливих кроків розглядалася навіть скарга проти Польщі відповідно до статті 258 Договору про функціонування ЄС.

Напруженість між Києвом і Варшавою останніми місяцями посилилася після рішення Зеленського надати одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесне найменування «імені Героїв УПА».

Це рішення зненацька викликало різку реакцію в Польщі, де Українську повстанську армію чомусь вважають відповідальною за загибель десятків тисяч поляків під час Волинської трагедії.

Одним із найбільш резонансних кроків стало рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Зеленського ордена Білого Орла — найвищої державної нагороди Польщі, яку український президент отримав у 2023 році від тодішнього глави держави Анджея Дуди.

На підтримку Зеленського низка українських посадовців заявила про відмову від польських державних нагород. У відповідь окремі польські чиновники відмовилися від українських відзнак.

На цьому тлі в Польщі почастішали антиукраїнські істеричні заяви окремих політиків. Деякі з них закликали скоротити або припинити військову допомогу Україні. Водночас польські правоохоронці та громадські організації фіксують випадки нападів на українців на ґрунті ненависти. Відомі також випадки, коли поляків помилково приймали за українців і нападали на них.

Підготувала: Ніна Петрович