Ілюстративне фото з відкритих джерел

Напередодні саміту лідерів ЄС у Копенгагені загострилося питання членства України в Союзі. Голова Євроради Антоніу Кошта висунув пропозицію змінити правила ухвалення рішень — дозволити початок переговорів про вступ не одностайно, а кваліфікованою більшістю. Це дало б шанс розпочати процес для України та Молдови, попри опір Угорщини, пише Politico.

Але план Кошти викликав суперечки. Проти виступили Франція, Нідерланди, Греція та інші країни, які бояться втратити право вето. Для них воно — інструмент національної безпеки та політики:

• Греція та Кіпр блокують Туреччину;
• Болгарія стримує Північну Македонію;
• Хорватія — Сербію;
• Париж історично проти Анкари.

Таким чином Орбан отримує несподіваних союзників — хоча саме він є головним опонентом вступу України, інші лідери також не готові відмовитися від права блокувати небажаних кандидатів.

Президент Фінляндії Александр Стубб закликав спростити процедуру: "Я вітаю будь-який механізм, який дає менше можливостей блокувати, особливо це стосується України". Водночас зміна правил потребує одностайної згоди всіх 27 держав, включно з Угорщиною, що практично унеможливлює швидке ухвалення реформи. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повторила, що Україна "належить до ЄС" і може стати повноправним членом до 2030 року, якщо продовжить судові та економічні реформи.

Фактично, блокування з боку Будапешта зриває не тільки українську заявку, а й молдовську, адже обидва процеси пов’язані між собою. Для Володимира Зеленського та Маї Санду це вкрай чутливе питання, адже вони обидва розглядають євроінтеграцію як альтернативу впливу Росії.

Підготував: Сергій Дага