Вона наголосила, що в українській армії триває робота над усуненням упереджень і стереотипів. За її словами, ті командири, які в цивільному житті працювали з жінками, «абсолютно нормально» сприймають їх і у військовому.

Але нині навіть ті командири, які були проти жінок у 2022 році, «бо вони кадрові військові, ось щось ця жінка там зробить?», почали «перетягувати» до себе жінок, дивлячись на їхню ефективність.

«Навіть ті командири, які мені у 2022 році говорили: “Ой, та у нас все нормально з гендерною рівністю, що ви зі своїми жінками” — зараз дивлюсь, а вже заступник в нього жінка. Правда, заступник з психологічної підтримки персоналу,  ми ще не дійшли до того рівня, коли в нас заступники — бойові офіцерки, але ми до того йдемо», — розповіла Григорʼєва. 

Вона розповіла, що нині у лавах ЗСУ є жінки-взводні та жінки-ротні. 

«У нас багато жінок були в армії саме на тилових посадах — фінансистки, юристки, логістика. Вони мали звання полковника і мають їх нині. Тобто, вони не генералки. Якщо я подивлюсь кар'єрне зростання хлопців, які прийшли в 14 році, і тих дівчат, які прийшли в 14 році,  — хлопці вже сьогодні бойові генерали. А ті дівчата переважно залишились на тих самих посадах», — сказала вона.

Вона наголосила, що у ЗСУ досі немає жодної бойової генералки. З трьох жінок, які мають генеральські звання в Україні, одна — з Медичних сил ЗСУ, ще дві — зі Служби безпеки.

За словами Григорʼєвої, у цьому питанні є «величезний гендерний розрив». Нині для жінок проводять навчання, необхідні для карʼєрного росту, але трапляються випадки, коли командири викреслюють жінок зі списків. Григорʼєва зазначає, що чоловіки «зі скрипом» віддають керівні позиції.

Підготувала: Ніна Петрович