Конфлікт у Нагірному Карабасі, який розпочався 27 вересня 2020 року - дещо більше, ніж збройна сутичка Вірменії та Азербайджану, повідомляє telegra.ph.

Вірменія фактично здобула перемогу у протистоянні на початку 1990-х, її цілком влаштовує статус-кво. Тоді як Азербайджан вкрай засмутило глобальне падіння цін на нафту, від якої сильно залежить економіка країни. Класичний вихід з ситуації, до якого вже зверталася влада Азербайджану у 2016 році, - пробудження патріотичних настроїв за допомогою наступу на вірменський анклав.

Наміри Азербайджану в прямому ефірі одного з центральних українських телеканалів підтримала депутат від Слуг Народу Людмила Марченко, котра заявила про повну готовність України надати Азербайджану військову допомогу - заява пролунала 2 жовтня.

Того ж дня одне з найбільш рейтингових світових видань The Guardian сповістило світову громаду про транспортування з боку Туреччини сирійських террористів на территорію Нагірного Карабаху в якості підтримки Азербайджану.

Інтерес Туреччини у цьому кофлікті очевидний - його сповідує турецька ультраправа націоналістична організація «Сірі Вовки» або «Бозкурт», прибічники якої ставлять за мету відтворення Великого Турану.

«Mücadelemiz milliyetçi Türkiye'ye, Turan'a kadardır» - «Наша боротьба буде продовжуватися, поки національна Туреччина не створить Великий Туран» - так звучить уривок з клятви, яку приносить кожен хто долучається до організації.

Учасники «Бозкурт» були неодноразово звинувачені у вбивствах, террористичних актах і замахах, у тому числі на Папу Римського Івана Павла II; вони не приховують свої пантюркські та неофашістські настрої.

На світлинах ви можете спостерігати як президент Туреччини Раджеп Ердоган і Людмила Марченко демонструють характерний знак «Сірих Вовків», показуючи свою прихильність до ідей угрупування.