У Києві відбувся круглий стіл, присвячений виконанню проєкту «Міста і громади, вільні від домашнього насильства», який було запроваджено п’ять років тому Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA).

Київ першим з українських міст долучився до проєкту, прийняв і втілив у життя міську цільову програму щодо запобігання та протидії домашньому насильству, а також створив «просунуту систему та став прикладом для інших громад.

Не випадково, що про результати п’ятирічної роботи щодо запобігання та протидії домашнього насильства говорили у Денному центрі соціально-психологічної допомоги у Голосіївському районі, який відкрили у вересні цього року за адресою вулиця Михайла Стельмаха, 6-А. Це вже третій такий простір у столиці — два інших працюють у Шевченківському та Дніпровському районах.

Центри, що створені в структурі Київського міського центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству, надають соціально-психологічну підтримку та первинну правову допомогу жінкам, чоловікам та сім’ям із дітьми, які постраждали від домашніх кривдників.

Заступниця голови КМДА Марина Хонда, підбиваючи підсумки спільної роботи міської влади з Нацполіцією, UNFPA, Північним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги та медиками, зазначила, що за останні п’ять років вдалося досягти дуже суттєвих результатів про що свідчить статистика правоохоронців, які фіксують зменшення звернень щодо домашнього насильства.

«Це була не просто інфраструктурна робота — це зміна підходів. Коли ми відкривали Київський міський Центр гендерної рівності, запобігання та протидії насильству, наше завдання було простим і водночас стратегічним: зменшити навантаження на поліцію та навчити людей звертатися по допомогу вчасно. І нам це вдалося: кияни стали більш обізнаними й частіше звертаються безпосередньо до наших соціальних служб», — сказала Марина Хонда.

Вона нагадала, що за цей час у Києві були створені три денні центри соціально-психологічної допомоги, два притулки для постраждалих, дві кризові кімнати, мобільні бригади соціально-психологічної допомоги та окремий проєкт підтримки родин ветеранів із превенції домашнього насильства.

Своєю чергою заступник начальника управління — начальник відділу дільничних офіцерів поліції управління превентивної діяльності ГУНП України в місті Києві Ігор Бойко підтвердив, що завдяки столичним службам із допомоги постраждалим від домашнього насильства, кількість відповідних звернень до правоохоронців пішла на спад.

«За 10 місяців 2025 року до нас надійшло майже 23 тисячі звернень щодо домашнього насильства. З них підтвердився 6 641 випадок. Тоді як минулого року було понад 27 тисяч звернень і 11 тисяч підтверджених випадків. Це відчутний спад завдяки роботі столичних служб, у тому числі на запобігання домашньому насильству», — сказав Ігор Бойко.

Водночас статистика КМЦ гендерної рівності, запобігання та протидії насильству свідчить про зростання кількості звернень. За 10 місяців 2025 року — майже 14 тисяч осіб, тоді як у 2022-му ця цифра складала близько 3500, а у 2023-му — понад 6000.

Як пояснила директорка КМЦ гендерної рівності, запобігання та протидії насильству Тетяна Зотова, це зростання свідчить не про збільшення випадків насильства, а про підвищення обізнаності населення та довіри до системи допомоги.

«Київ виконав усі 22 кроки Дорожньої карти по розбудові системи протидії та запобігання гендерно зумовленому насильству й навіть зробив більше. Місто має потужну мережу підтримки постраждалих від насильства, до якої, зокрема входить служба «Телефон довіри» (1500 зі стаціонарного або (044) 272 15 00 з мобільного).

Вона працює у безперервному режимі 24/7, адже, як свідчить статистика, найбільше випадків домашнього насильства відбуваються вночі та у вихідні дні. Але попереду ще багато роботи, пов’язаної з новими викликами, які створила війна», — розповіла Тетяна Зотова.

Як пояснила Марина Хонда, через російську агресію суттєво зросла потреба у тимчасовому безпечному перебуванні для малозахищених верст населення: сьогодні 32% клієнтів притулків і кризових кімнат — це внутрішньо переміщені особи. Вона також нагадала, що з’явилася окрема категорія людей, які потребують особливо дбайливої підтримки, — цивільні, що повернулися з полону, дружини ветеранів, люди з інвалідністю внаслідок війни.

UNFPA продовжуватиме співпрацю з Києвом у рамках нової програми підтримки України до 2029 року. Київська міська влада та партнери висловили вдячність за спільну роботу та підкреслили, що досягнуті результати є заслугою всіх учасників проєкту.

Підготувала: Ніна Петрович