Ілюстративне фото з відкритих джерел

Зловживання телевізором в середньому віці пов’язаний зі структурними змінами головного мозку в майбутньому, тоді як розумово активна робота в сидячому положенні подібного ефекту не викликає. Про це свідчать результати дослідження, опублікованого в науковому журналі Alzheimer’s and Dementia: Journal of the Alzheimer’s Association.

Дослідницька група проаналізувала дані близько 1700 дорослих (середній вік учасників на початку спостереження становив 53 роки), які брали участь у довгостроковому американському проєкті з вивчення серцево-судинного здоров’я та здоров’я мозку (ARIC). Учасники звітували про свої звички щодо перегляду телевізора та характер роботи, а понад 20 років потому пройшли процедуру МРТ головного мозку.

Головні висновки вчених:

Зменшення об’єму мозку: Учасники, які у середньому віці повідомили про «дуже часті» перегляди телевізора, згодом показали менші об’єми ділянок мозку, відповідальних за пам’ять, прийняття рішень та візуальну обробку (зокрема, лобової та потиличної часток).

Пошкодження судин: У цій самій групі виявили більшу кількість ознак захворювання дрібних кровоносних судин мозку (гіперінтенсивність білої речовини), які асоціюються з підвищеним ризиком інсульту, зниженням когнітивних здібностей та деменцією.

Різниця між видами сидіння: Дослідження показало, що пасивний відпочинок перед екраном і сидяча робота впливають на мозок по-різному. Учасники, які проводили багато годин сидячи на роботі, демонстрували здоровіші показники структури мозку. На думку вчених, це пояснюється розумовою активністю, концентрацією та вирішенням завдань під час праці.

“Протягом багатьох років ми зосереджувалися лише на тому, скільки часу люди проводять сидячи. Наші висновки свідчать про те, що ми також повинні звернути увагу на те, що саме вони роблять у цей час”, – зазначає старший автор дослідження, професор біологічних наук та антропології USC Dornsife Девід Райхлен.

Окреслено й певні обмеження роботи: звички учасників оцінювалися на основі їхніх власних слів, а початкові сканування мозку на старті проєкту не проводилися. Проте виявлені відмінності залишилися актуальними навіть після врахування таких факторів, як фізична активність, наявність діабету, куріння та вживання алкоголю.

Автори дослідження наголошують, що майбутні рекомендації у сфері охорони здоров’я мають фокусуватися не лише на зменшенні загального часу сидіння, а й на заохоченні інтелектуально стимулюючих видів діяльності.

Підготував: Сергій Дага