20:13 / 20.11.2026 Экономика

Проблеми української переробки соняшнику спричинили стрибок цін у Європі – Ігор Стаковиченко

Зупинка близько 40% українських потужностей із переробки насіння соняшнику та проблеми з морською логістикою призвели до скорочення експорту олії. Це впливає не тільки на українську економіку, а й змінює структуру усього регіонального олійно-жирового сектору. 

Як працює ефект доміно

У листопаді повідомлення в ЗМІ про зупинку роботи великих українських олійно-перобних підприємств одразу призвели до цінових коливань. Трейдери почали активніше купувати олію, побоюючись скорочення пропозиції. Так, 13 листопада котирування соняшникової олії для постачання у грудні-березні на ринку шести європейських портів за одну торговельну сесію зросли на 60–65 доларів за тонну. (UkrAgroConsult — European sunflower oil prices rise by $60–65/ton after Ukrainian plants halt operations). Це свідчить про те, що трейдери одразу почали враховувати в ціні олії невизначеність термінів відновлення роботи українських переробних підприємств. 

Зростання котирувань поки не трансформувалося в нові ціни за реальними контрактами для споживачів і переробників, які закуповують товар із конкретними умовами та строками поставки. Але реакція може з'явитися в найближчий час. 

Для великих покупців соняшникової олії, таких як Іспанія та Італія, такі коливання є чутливими. Вони створюють ціновий тиск на харчову промисловість, додають ризики підвищення собівартості продукції. 

За словами Ігор Стаковиченко, це і є так званий ефект доміно. Коли скорочення переробки соняшнику в Україні може призвести до зростання собівартості продукції європейської харчової промисловості. Європа буде змушена шукати нові джерела постачання олії.

Сусідні країни можуть стати альтернативними центрами переробки.

Реальним шансом для розвитку власної переробки та експорту можуть скористатись Румунія, Болгарія та Молдова. Завантаження власних підприємств здешевленою сировиною відкриває гарні перспективи. Але збільшення переробки потребує додаткових інвестицій та часу.

Крім того, Румунія зміцнює свої позиції у якості регіонального торговельного вузла. Порт Констанца поступово збільшує перевалку соняшникової олії.

Ефект доміно торкнеться всієї економіки регіону.

Зміни не обмежаться лише ринком соняшникової олії, насіння та шроту. Вони впливають і на вартість усіх логістичних послуг. Перенаправлення українського експорту через Дунай і сухопутні кордони посилює конкуренцію за транспортні маршрути сусідніх країн. 

Одним країнам олійна криза надає можливості розширити переробку й посилити експортні позиції. Іншим – залишає ризик подорожчання сировини та готової продукції. 

«Чим довше триватиме зупинка українських підприємств і нестабільність експорту, тим відчутнішими будуть наслідки для сусідніх країн. Відновлення української переробки важливе не тільки для національної економіки, а й для стабільності всього регіонального ринку», — вважає Ігор Стаковиченко.

Зупинка близько 40% українських потужностей із переробки соняшнику та ускладнення морської логістики спричинили скорочення експорту соняшникової олії. Наслідки відчуває не лише українська економіка: ситуація змінює баланс попиту й пропозиції на регіональному ринку олійно-жирової продукції, впливає на ціни, логістику та конкурентні позиції сусідніх держав.

Про це заявив Ігор Стаковиченко, коментуючи вплив проблем української переробної галузі на ринки Європи.

Українські проблеми вже позначаються на європейських цінах

У листопаді повідомлення про зупинку великих українських олійно-переробних підприємств спричинили негайну реакцію трейдерів. Побоюючись скорочення пропозиції, учасники ринку активізували закупівлі, що призвело до зростання котирувань.

Зокрема, 13 листопада ціни на соняшникову олію з постачанням у грудні — березні на ринку шести європейських портів за одну торговельну сесію підвищилися на 60–65 доларів за тонну. Про це повідомляв UkrAgroConsult.

Таке зростання свідчить, що трейдери почали закладати в ціну невизначеність щодо термінів відновлення роботи українських заводів.

Водночас підвищення біржових котирувань поки не означає автоматичного перегляду цін за фактичними контрактами. Закупівлі для споживачів і переробників здійснюються з урахуванням конкретних умов та графіків постачання. Однак цінові зміни можуть позначитися на нових контрактах уже найближчим часом.

Особливо чутливими до таких коливань є великі імпортери української соняшникової олії, зокрема Іспанія та Італія. Подорожчання сировини створює додатковий тиск на їхню харчову промисловість і підвищує ризики зростання собівартості готової продукції.

Стаковиченко називає цей процес ефектом доміно: скорочення української переробки може спричинити подорожчання сировини для європейських виробників продуктів харчування. Відтак європейським покупцям доведеться шукати альтернативні джерела постачання олії.

Румунія, Болгарія та Молдова можуть посилити власну переробку

Порушення звичних ланцюгів постачання створює можливості для країн регіону, які мають власні потужності з переробки соняшнику. Зокрема, Румунія, Болгарія та Молдова можуть наростити виробництво олії та розширити її експорт.

Додатковим стимулом для цього може стати доступ до дешевшої сировини, що дозволить завантажити місцеві переробні підприємства. Водночас реалізація такого потенціалу потребуватиме інвестицій і часу: швидко збільшити обсяги виробництва без додаткових ресурсів буде складно.

Окремо посилюються позиції Румунії як регіонального торговельного вузла. Порт Констанца поступово нарощує обсяги перевалки соняшникової олії, що сприяє зміцненню його ролі в регіональній експортній логістиці.

Наслідки кризи виходять за межі олійного ринку

Вплив проблем української переробної галузі не обмежується торгівлею соняшниковою олією, насінням і шротом. Зміни експортних маршрутів позначаються також на вартості логістичних послуг.

Переорієнтація українських поставок на дунайські порти та сухопутні прикордонні переходи посилює конкуренцію за транспортні потужності й маршрути в сусідніх країнах. Це може впливати на вартість перевезень і загальні витрати учасників регіонального ринку.

Таким чином, наслідки кризи розподіляються нерівномірно. Для одних держав ситуація відкриває можливості наростити переробку, збільшити експорт і зміцнити позиції на міжнародних ринках. Для інших вона створює ризики подорожчання сировини, логістики та готової продукції.

«Чим довше триватиме зупинка українських підприємств і нестабільність експорту, тим відчутнішими будуть наслідки для сусідніх країн. Відновлення української переробки важливе не тільки для національної економіки, а й для стабільності всього регіонального ринку», — наголошує Ігор Стаковиченко.