Підготовка Укрзалізниці до зими в умовах війни давно не обмежується технічним оглядом вагонів та перевіркою опалення. Компанія входить у холодний сезон на тлі регулярних атак на інфраструктуру, дефіциту локомотивів і працівників, значних фінансових проблем та ризику нових масштабних знеструмлень, пише ЕП.

В Укрзалізниці заявляють, що підготовку регіональних філій до зимового періоду 2026–2027 років планують завершити до 1 листопада.

Зимова підготовка відбувається на тлі погіршення фінансового стану компанії. За підсумками 2025 року Укрзалізниця отримала 7,7 млрд грн збитку, а за перше півріччя 2026 року збитки вже перевищили 10 млрд грн.

Голова правління Укрзалізниці Олександр Перцовський пояснює фінансові проблеми зміною економічної моделі компанії. Раніше збитки від пасажирських перевезень значною мірою компенсувалися доходами від транзиту російських і білоруських вантажів та внутрішніх вантажних перевезень.

Транзит припинився, а внутрішній вантажопотік від початку повномасштабної війни скоротився приблизно вдвічі. Додатковий ризик для доходів компанії становить можливе зниження перевезень через простої підприємств гірничо-металургійного комплексу.

Для підтримки пасажирського сектору уряд запровадив механізм державного замовлення, а вантажні тарифи вже підвищили на 30%. У компанії також допускають їхнє подальше підвищення на 15% із 1 січня 2027 року.

За словами Перцовського, індексація тарифів має забезпечити Укрзалізниці ресурси для закупівлі пального, оплати електроенергії та проведення ремонтів.

Компанія водночас скорочує витрати, продає непрофільні активи, зменшує капітальні інвестиції та використовує доходи від міжнародних перевезень для підтримки внутрішнього сполучення.

Однією з найбільших проблем для залізниці залишаються російські атаки. Від початку повномасштабної війни пошкоджено або знищено 521 локомотив, з них 304 — лише у 2026 році. Крім того, пошкоджено 399 пасажирських вагонів.

Через дефіцит локомотивної тяги Укрзалізниця змушена використовувати складні схеми організації руху. Зокрема, окремі пасажирські поїзди далекого сполучення об'єднують у дво- або тригрупні склади.

В УЗ пояснюють, що така схема дозволяє компенсувати нестачу локомотивів, але водночас вимагає суворого дотримання графіка та зменшує пропускну спроможність окремих дільниць.

Об'єднувати вагони швидкісних поїздів «Інтерсіті+» наразі не планують через різні напрямки їхнього курсування. Водночас ремонт таких поїздів залишається складним через дефіцит запчастин і тривалість відновлювальних робіт.

В Україні електрифіковано близько 48% залізничних колій. На випадок пошкодження контактної мережі або масштабних знеструмлень Укрзалізниця підготувала сценарії переходу на автономну тягу.

У разі відключення електроенергії на маршрути оперативно виводитимуть тепловози. Під час тривалих блекаутів приміські електропоїзди планують замінювати дизель-поїздами.

Якщо через пошкодження інфраструктури або безпекову ситуацію залізничне сполучення з певним населеним пунктом стане неможливим, УЗ спільно з місцевою владою організовуватиме комбіновані перевезення за схемою «поїзд плюс автобус».

Такий формат із 1 жовтня тестують для Лозової на Харківщині та Сум.

За необхідності через безпекову ситуацію маршрути пасажирських поїздів можуть тимчасово скорочувати. Їх обіцяють відновлювати після стабілізації ситуації.

В Укрзалізниці також готуються до ситуацій, коли поїзд може зупинитися через відсутність електроенергії.

Майже всі пасажирські вагони, які планують використовувати взимку, обладнані котлами комбінованого типу. Вони можуть працювати від електромережі, але за її відсутності переходять на автономне опалення твердим паливом.

Для цього УЗ підготувала запаси дров і близько 13 тисяч тонн вугілля.

Крім того, компанія облаштувала частину рухомого складу як «Вагони незламності». У них передбачені автономне опалення, зарядні пристрої від генераторів, мікрохвильові печі, холодильники та Starlink для зв'язку.

На залізничних вокзалах країни також планують роботу близько 100 пунктів незламності з резервним електроживленням, питною водою, гарячими напоями та зв'язком.

Ще однією проблемою залізниці залишається нестача працівників. З 2021 року чисельність персоналу Укрзалізниці скорочується щороку. Лише за перше півріччя 2026 року штат зменшився на 10,3 тисячі людей.

Серед основних причин у компанії називають мобілізацію та міграцію.

Для швидкого відновлення пошкодженої інфраструктури УЗ формує посилені ремонтні бригади. Вони виїжджають на місця після того, як військові та ДСНС дозволяють розпочати роботи.

У компанії наголошують, що строки ремонту залежать не лише від кількості працівників, а й від масштабів руйнувань та безпекової ситуації.

Паралельно Укрзалізниця намагається модернізувати рухомий склад. За оцінкою компанії, заміна 1600 пасажирських вагонів потребуватиме понад 2 млрд доларів, яких наразі немає. Тому значну частину робіт виконують на власних ремонтних підприємствах.

Для розв'язання проблеми з тягою УЗ підписала угоду з французькою компанією Alstom на постачання 55 нових електровозів. Очікується, що це стане одним із найбільших оновлень локомотивного парку за останні роки.

Водночас залізниця розвиває європейську інфраструктуру. У 2026 році завершили електрифікацію 22-кілометрової дільниці новозбудованої євроколії між Ужгородом і Чопом. Проєкт вартістю 1,3 млрд грн наполовину профінансували за рахунок гранту ЄС за програмою Connecting Europe Facility, решту коштів надали уряд та Укрзалізниця.

Наразі триває електрифікація наступної ділянки від Чопа до кордону з Угорщиною. Її планують завершити до кінця 2026 року. Після цього поїзди з ЄС зможуть прямувати до Ужгорода без заміни локомотивів на кордоні, що має скоротити час у дорозі та операційні витрати.

Підготувала: Ніна Петрович