Після російської атаки 5 серпня, яка зруйнувала п’ять розподільчих центрів продуктових мереж у Київській області, українські ритейлери перебудовують логістику, щоб відновити постачання товарів у магазини. Компанії використовують резервні маршрути, прямі поставки та орендують додаткові складські площі.

Про це йдеться в матеріалі «Економічної правди».

У ніч на 5 серпня російські війська завдали ударів по логістичних центрах продуктових мереж. Зокрема, кілька прямих влучань зупинили роботу хаба Novus площею 50 тис. кв. м, через який проходив основний товаропотік мережі. Ще чотири центри Fozzy Group забезпечували продукцією магазини «Сільпо» та «Фора». Внаслідок атаки загинули шестеро працівників.

У перші дні після удару в окремих магазинах почали виникати перебої з товарами. Покупці повідомляли про порожні ящики з-під овочів і фруктів, а Novus розміщував біля них таблички про те, що продукцію знищила російська атака. У «Сільпо» попереджали про затримки окремих поставок.

Зараз мережі поступово відновлюють товаропотік.

Novus розподілив роботу знищеного хаба між постачальниками, магазинами та орендованими складами. Частину продукції тепер доставляють безпосередньо до супермаркетів. Мережа також залучає локальних виробників та шукає приміщення з необхідними температурними режимами.

Особливо складною проблемою стали холодильні площі. Частину операцій, які раніше автоматично виконувалися на центральному складі, тепер здійснюють працівники магазинів вручну.

В «АТБ» розосереджену систему логістики почали створювати ще після попередніх російських атак. Товарні групи розподілили між різними центрами, тому один магазин може отримувати продукцію кількома автомобілями та різними маршрутами. Резервними маршрутами наразі забезпечується близько 40% поставок.

За час повномасштабної війни «АТБ» втратила понад 110 тис. кв. м складських площ. У компанії оцінюють загальні збитки у 15 млрд грн, а вартість товарів, втрачених лише у 2026 році, — у 728 млн грн.

Водночас повністю відмовлятися від великих розподільчих центрів ритейлери не планують. За словами голови Асоціації ритейлерів Андрія Жука, великі хаби залишаються важливими завдяки швидкості обробки товарів, автоматизації та нижчій собівартості. Водночас їх доповнюватимуть регіональні центри, щоб зменшити концентрацію ризиків.

Однією з проблем залишається нестача складських приміщень у Київській області. За даними Expandia, у першому півріччі 2026 року вакантність складської нерухомості в регіоні становила лише 2,5%. При цьому приміщень площею понад 10 тис. кв. м на ринку фактично не було.

Директорка UTG Євгенія Локтіонова оцінює втрати після останньої атаки у 400 тис. кв. м складських площ, з яких 80–100 тис. кв. м припадають на холодильні склади. За її словами, швидко замістити вдасться лише 20–30% втрачених потужностей.

Уряд також шукає можливості використання державних приміщень. Прем’єр-міністр Сергій Корецький доручив Мінекономіки, АРМА та Фонду держмайна знайти резервні площі для розосередження товарів.

АРМА перевіряє близько 250 тис. кв. м арештованих площ і вже проінвентаризувала 60 тис. кв. м. Фонд держмайна виявив на балансах державних підприємств ще кілька сотень тисяч квадратних метрів.

Втім, ритейлери поки не отримали державних приміщень. У Novus зазначають, що багатьом із них бракує необхідних температурних зон, вентиляції та захисту від вологи.

Перебудова логістики вже призвела до зростання витрат. В «АТБ» повідомили, що після створення розосередженої системи видатки компанії зросли на 75%, а витрати на пальне — на 50%. Novus також витрачає більше через прямі поставки та оренду кількох складських майданчиків.

Попри перебої, великі мережі наразі не прогнозують загальнонаціонального дефіциту продуктів.

В «АТБ» заявили, що зберегли асортимент, хоча в окремих магазинах можливі невеликі затримки. Novus уже перевів на нові схеми понад дві третини асортименту товарів першої необхідності. У перші дні після атаки найбільше проблем виникало з молочною та замороженою продукцією, свіжими овочами, фруктами та бакалією.

У Fozzy Group також визнали тимчасову нестачу окремих товарів, але не повідомили, яку частку товаропотоку забезпечували пошкоджені логістичні центри.

Найбільш уразливими до перебоїв є молочні продукти, м’ясо, риба, овочі, фрукти та охолоджені напівфабрикати, оскільки навіть короткі затримки можуть впливати на їхню наявність у магазинах.

За оцінкою Андрія Жука, останні удари поки не призвели до суттєвого подорожчання продуктів. Водночас інші експерти прогнозують зростання логістичних витрат, що в перспективі може вплинути на ціни.

Євгенія Локтіонова очікує збільшення вартості логістики на 15–25% для сухих товарів та на 35–50% для охолодженої продукції. Це, за її оцінкою, може додати до цін відповідно 3–5% та 7–12%.

Водночас учасники ринку не очікують системного дефіциту продуктів. За словами експертів, серйозні проблеми можуть виникнути, якщо російські удари одночасно виведуть з ладу кілька великих логістичних центрів, а також транспортну чи енергетичну інфраструктуру.

Євгенія Локтіонова попереджає, що повторна атака аналогічного масштабу може вичерпати резерви міцності українського ритейлу. Відновлення логістики після втрати нових великих центрів, за її оцінкою, може зайняти від двох до чотирьох тижнів.

Водночас Артем Ретін вважає, що навіть втрата кількох складів сама по собі не спричинить системного дефіциту. Критичним фактором він називає одночасне порушення кількох ланок ланцюга постачання.

Підготувала: Ніна Петрович