Опублікований Міністерством охорони здоровʼя список препаратів, на які з 1 березня 2025 року мають знизитися ціни на 30%, викликав чимало запитань, заявив економіст Олексій Кущ.

Як виявилося, його формували не лікарі, а самі виробники і такий підхід виглядає як поступка інтересам фармкомпаній, а не турбота про пацієнтів.

 "Здається, що виробники за допомогою лобізму просто сформували найбільш вигідний для себе "список". Наприклад, в цьому списку знайшлося місце для дев'яти видів аскорбінки та препаратів "ефекту плацебо", які "лікують" лише дуже здорових людей. Натомість жодного життєво важливого препарату для хронічно хворих людей у списку немає. Чому знижки надаються не на препарати, які реально потрібні людям?", – зазначає Кущ.

За його словами, держава мала б зробити акцент на підтримці пацієнтів із серцево-судинними хворобами, діабетом, онкологією чи хронічними захворюваннями печінки, адже такі пацієнти потребують ліків на постійній основі.

Натомість зниження цін відбулося на ті препарати, на які "не шкода" зробити знижку, що вигідно передусім виробникам.

Економіст наголошує, що список ліків для зниження цін мали б формувати лікарі разом із пацієнтами та Міністерством охорони здоровʼя, з урахуванням реальних потреб пацієнтів.

"Виглядає так, що цей список створено лише з метою відрапортувати "на верх" про "зниження цін на лікі", про необхідність якого казав нещодавно президент. МОЗ в цій ситуації просто самоусунувся, віддавши функцію визначення напрямків соціальної підтримки "руці ринку", тобто виробникам. Але чи не повинні саме лікарі разом із споживачами та МОЗ визначати, які ліки є критично важливими для пацієнтів і на які препарати запровадити відповідні знижки? Тим більше, що такі механізми визначення у вигляді незалежного опитування лікарів та пацієнтів, досить легко провести", - вважає Кущ.

Він додав, що Міністерство має захищати інтереси пацієнтів, а не бізнесу.

Підготувала: Ніна Петрович