У Єврокомісії внесли пропозицію про  продовження після 15 вересня тимчасової заборони на імпорт окремих видів української агропродукції, як вимагають Польща та Угорщина. 

Польське видання RMF24, що пропозицію про продовження обмежень вніс Міхаель Гегер – очільник офісу єврокомісара з питань торгівлі Валдіса Домбровскіса. Його подання ґрунтується на аналізі ринкової ситуації. Там згадують низькі ціни, неможливість зберігати зерно у сусідніх з Україною країнах і зростання експорту з України до інших країн ЄС.

Невідомо, чи йдеться про продовження обмежень до кінця 2023 року чи на коротший термін.

Рішення залежить від президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, але видання зазначило, що це може бути сигналом на користь того, що обмеження все ж продовжать.

Як повідомлялося, уряд Польщі 12 вересня заявив про наміри продовжити заборону на національному рівні, якщо її не продовжать на рівні ЄС.

Своєю чергою міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь заявив про необхідність продовження заборони на імпорт деяких видів агропродукції з України після 15 вересня.

Як відомо, Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія і Словаччина закликали Європейський Союз подовжити заборону на імпорт українського зерна, термін дії якої завершується 15 вересня, щонайменше до кінця року. Водночас у червні стало відомо, що Євросоюз виплатить 100 мільйонів євро фермерам п’яти країн для покриття збитків, пов’язаних з надмірним експортом агропродукції з України.

Цього року Україна може зібрати до 80,5 т зернових і олійних, прогнозують в Українській зерновій асоціації. Експорт може скласти 49 млн т, у 2022 році аграрії експортували 58 млн т.

Основні шляхи експорту: морські та річкові порти (майже 65% станом на серпень 2023-го), залізниця (майже 25%) та автотранспорт (майже 7%). Українські сільгоспвиробники затиснені між молотом і ковадлом: з одного боку Росія блокує море й обстрілює інфраструктуру на Дунаї, а з іншого – ЄС гальмує експорт агропродукції, а також світові ціни падають, пише у своєму Telegram-каналі експерт із земельних питань й аграрної економіки, доцент «Київської школи економіки» Олег Нівʼєвський. «На фоні ринку, коли ціна падає, маємо дорожчу логістику», – додає він.

За ціни на пшеницю в порту Констанца в Румунії $220–230 за тонну та вартості логістики близько $100 на тонні збитки аграріїв становлять до $30 на тонні, зазначає президент УЗА Микола Горбачьов. Проте є шляхи, які можуть допомогти аграріям зберегти економіку під час експорту, вважає Горбачьов. 

По-перше, у червні Україна запропонувала Єврокомісії компенсувати європейським перевізникам вартість доставки українського зерна від українського кордону до дальніх європейських портів (наприклад, до портів Хорватії, Італії, Німеччини тощо). Якщо Єврокомісія погодиться, то вартість логістики на експорт українського зерна до європейських портів зрівняється з вартістю доставки до портів Одеси й дасть мотивацію аграріям не продавати продукцію в прикордонних країнах (Польща, Румунія, Словаччина, Угорщина, Болгарія).

По-друге, збільшення кількості лоцманів на румунській частині Дунаю, цілодобова робота каналу Суліна, збільшення якірних стоянок у румунських територіальних водах для перевалки зерна на рейді з барж на великотоннажні судна дозволить збільшити кількість проходів суден за добу. У такий спосіб можна збільшити обсяги експорту через Дунай до 30–35 млн т зерна на рік, вважає Горбачьов.

По-третє, спрощення адміністративних барʼєрів – перенесення санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю з пунктів пропуску на кордоні з Україною на територію країни призначення. «Сподіватимемося, що всі кроки для покращення економіки експорту українського зерна будуть зроблені, інакше світ чекають нові проблеми з продовольством, а Україну – втрати експортних доходів», – зазначає Горбачьов. 

Підготувала: Ніна Петрович