Як розповів керівник Волинської археологічної експедиції Віктор Баюк, найбільшу частину знахідки становлять 907 цілих форм браслетів. Із них 578 археологи знайшли цілими, ще 329 відреставрували з окремих фрагментів. Усі браслети розподілили на 165 типів, які відрізняються формою, кольором та розміром внутрішнього діаметра. Деякі серії налічують від 5 до 36 однакових виробів.

Окрім браслетів, у скарбі є масивний хрест-енколпіон, дев’ять бронзових і вісім мармурових натільних хрестиків, 18 ромбічних пряжок із псевдозерню, п’ять срібних скроневих кілець, срібний перстень та бронзовий кистень.

Також археологи виявили свинцеву накладку у вигляді стилізованого під тризуб сокола, пломбу із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та низку інших предметів і їхніх фрагментів.

За складом знахідки археологи припускають, що її власником міг бути купець. Він міг привезти речі на торжище до Володимира або ж заховати їх, тікаючи від війни.

"Стосовно обставин сховку, то цілком очевидно, що його було залишено безпосередньо під час монголо-татарської Батиєвої навали на центр удільного Волинського князівства — княжий Володимир наприкінці зими 1241 року", — говорить Віктор Баюк.

Особливу наукову цінність комплексу становить велика кількість браслетів. За словами археолога, такі прикраси були поширені в міській матеріальній культурі домонгольського часу, зокрема як жіночі прикраси, однак у цілих формах зазвичай траплялися поодиноко.

Фото: Суспільне

Після завершення наукового опрацювання знахідки планують передати до Володимирського історичного музею імені Омеляна Дверницького. Їх можуть включити до музейної експозиції, а в майбутньому — представити також у музеях національного рівня. Дослідження комплексу триватимуть ще близько пів року.

Археологічні дослідження у Володимирі

"Скарб купця" виявили у 2025 році під час рятівних археологічних досліджень в історичній частині Володимира. Загалом експедиція дослідила понад 3861 квадратний метр території та виявила 187 археологічних об’єктів.

Серед них — житла, господарські та виробничі споруди, ями, печі та численні артефакти, датовані X–XV століттями. Дослідження проводили спільно з Волинським національним університетом імені Лесі Українки, заповідниками та Всеукраїнською громадською організацією "Спілка археологів України".