18:24 / 10.07.2026 Происшествия

НАБУ та САП розширили обвинувачення у справі про масштабні розкрадання в "Енергоатомі"

НАБУ та САП повідомили нову підозру колишньому виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки АТ «НАЕК «Енергоатом», який у матеріалах слідства фігурує як «Тенор». Його підозрюють у відмиванні коштів, одержаних за злочинною схемою, відомою під назвою «шлагбаум», яку викрили восени минулого року в межах операції «Мідас», пише НАБУ.

«НАБУ та САП виявили нові факти діяльності окремих учасників злочинної організації, причетної до масштабної корупції на АТ «НАЕК «Енергоатом»», — йдеться у повідомленні Бюро.

За версією слідства, у період із 2023 по 2025 рік підозрюваний легалізував понад 30 млн грн. За ці кошти експосадовець придбав два автомобілі Mercedes-Benz загальною вартістю понад 8 млн грн, елітну нерухомість в Україні та на індонезійському острові Балі (на суму в еквіваленті понад 19 млн грн), а також різні предмети розкоші. 

Зазначається, що для унеможливлення викриття фінансових транзакцій, «Тенор» використовував криптовалюту, а всі активи оформлював на близьку особу.

Стокорупційні органи не уточнюють імені підозрюваного, однак раніше повідомлялося, що під псевдо «Тенор» у справи про масштабні розкрадання в «Енергоатомі» фігурує Дмитро Басов. 12 листопада 2025 року Стокорупційні органи повідомили про затримання п'яти фігурантів справи та оголошення підозри семи учасникам злочинної організації – Тімуру Міндічу (який вночі напередодні обшуків виїхав з України), колишньому раднику міністра енергетики Ігорю Миронюку, виконавчому директору з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» Дмитру Басову та чотирьом особам-«працівникам» бек-офісу з легалізації коштів. Того ж дня суд відправив Басова під варту терміном на 60 днів із можливістю внесення 40 млн гривень застави. 26 грудня за нього внесли всю суму застави.

У листопаді 2025 року НАБУ та САП повідомили про викриття масштабної корупційної схеми впливу на високому рівні на стратегічні підприємства держсектору, зокрема на «Енергоатом". Її організатори отримували 10-15% вартості контрактів компанії у вигляді хабарів, а "відкат" сплачували контрагенти, яких їм навʼязували учасники схеми. Загалом фігурантам вдалося «відмити» 100 мільйонів доларів, легалізуючи їх через окремий офіс в центрі Києва, який належав родині колишнього депутата Андрія Деркача.

Підготувала: Ніна Петрович

ТЭГИ: