16:35 / 12.03.2026 Происшествия

Будапешт погодився віддати машини Ощадбанку, проте конфісковані кошти не повертає

Прорашистська угорська влада погодилася повернути державному Ощадбанку два арештовані інкасаторські автомобілі, однак кошти та золото, які вони перевозили, залишаться вилученими.

Про це «Європейській правді» повідомили два джерела, обізнані з перебігом справи.

За їхніми даними, слідчі Національної служби податків і митниці Угорщини, які проводять офіційне розслідування, поінформували адвокатів української сторони про намір передати транспортні засоби. Очікується, що інкасаторські автомобілі повернуть у четвер вранці.

При цьому наразі невідомо, у якому стані перебувають машини. Зокрема, немає інформації про можливі пошкодження після зламу захищеного відсіку (сейфа), де перевозилися гроші.

Водночас золотовалютні цінності, вилучені угорською владою з інкасаторських автомобілів, залишаться на території Угорщини.

Це відповідає новому закону, який угорська влада терміново ухвалила цього тижня, щоб створити правову підставу для конфіскації коштів. Вони опинилися у розпорядженні угорських спецслужб після захоплення двох інкасаторських автомобілів Ощадбанку. Також відповідне рішення ухвалив уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана. У цих документах не передбачалося вилучення самих автомобілів.

Раніше президент України Володимир Зеленський назвав дії угорської сторони щодо інкасаторів і коштів «Ощадбанку» бандитизмом. У Національному банку України заявили, що дії Будапешта є формою міжнародного шантажу Києва.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної і геноцидної політики Угорщини ХХ століття..."

Підготувала: Ніна Петрович