Українізація в Києві виявилася ситуативною і нетривалою, а люди повертаються до російськомовної звички.

Про це в інтерв’ю hromadske розповів заступник керівника Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко.

За його даними, у 2023 році в Україні спостерігалася позитивна динаміка у використанні української мови за всіма показниками — і в школі, і поза школою, і в інтернеті.

«Це, очевидно, було пов’язано з тим, як російська агресія вплинула на українців: усе російське не толерувалося, зокрема й мова. Опитування 2024 року показало зниження показників у порівнянні з 2023 роком. І ми вже тоді заявили про затримку процесів самоукраїнізації. І про те, щоб держава, зокрема система освіти, вжила відповідних заходів для виправлення ситуації», — сказав Сиротенко.

Останнє дослідження Офісу мовного омбудсмена 2025 року виявило іншу тенденцію: загалом в Україні показники застосування української мови дещо покращуються, особливо в освітньому процесі. Тобто вчителі на уроках стараються більше дотримуватися вимог мовного законодавства. Показники 2025 року ще не досягнули рівня 2023-го, але стали кращими за показники 2024-го.

Але зʼясувалося, що батьки стали частіше застосовувати російську на роботі й вдома. Діти так само — поза школою, у неформальному спілкуванні.

«Ну і викликає занепокоєння ситуація в Києві: на фоні хоч і незначних, але покращень загалом в Україні, показники у столиці погіршилися. Українізація в Києві виявилася ситуативною і нетривалою, люди повернулися до російськомовної звички — Київ завжди був зросійщеним містом. У Києві нині спостерігається толерування російської мови. Вона перестала бути недоречною, як у 2022-2023 роках. Хоча рівень толерування російської нижчий, ніж до повномасштабної війни», — сказав Сиротенко.

Підготувала: Ніна Петрович