На шляху євроінтеграційних прагнень Україна бере активну участь і представництво в різних інституціях ЄС, в яких не представлена держава-агресор.

Зокрема, таким органом є Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Цей Комітет складається з представників країн – членів Ради Європи та у ньому не може бути двох громадян однієї і тієї ж держави. росія не номінувала свого представника, але низка фактів свідчить про певний вплив агресора на інших його членів.

Україну наразі (до кінця 2025 року) в Комітеті презентує адвокат Дмитро Ягунов, який подався на конкурс щодо продовження його представництва на подальші чотири роки.

Судячи з публікації Мін’юсту, він має усі шанси бути обраним повторно.

Так, Комісією з добору кандидатів, утвореною при Мінʼюсті, розглянуто шість кандидатів і прийнято рішення висунути для обрання членом зазначеного Комітету трьох кандидатів, у тому числі Ягунова Дмитра Вікторовича.

Обов’язковою кваліфікаційною вимогою до кандидатів, що висуваються на конкурс, є ВИСОКІ МОРАЛЬНІ ЯКОСТІ, що закріплено у статті 4 Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, ратифікованої Україною.

Недоброчесність, тобто невідповідність моральним якостям, чесності та непідкупності, нинішнього члена від України в Європейському комітеті з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, Дмитра Ягунова встановлена як міжнародними експертами, так і провідними громадськими організаціями. Проте Мін’юст вкотре на це не зважає.

Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККС) під головуванням Козьякова С.Ю. та Громадською радою міжнародних експертів під головуванням сера Ентоні Хупера, під час проведення конкурсу на посаду судді Вищого антикорупційного суду України проведено офіційну перевірку Дмитра Ягунова на предмет його доброчесності. Результати цієї перевірки викладені у відповідному Рішенні № 66_vs_21.01.2019.pdf. 

Відомо, що тільки Громадська рада міжнародних експертів відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» наділена повноваженнями щодо перевірки критеріям доброчесності (моралі, чесності, непідкупності), зокрема щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата або членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу. Членів Громадської ради обирають серед тих, хто має бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет.

Громадська рада міжнародних експертів визнала Дмитра Ягунова недоброчесним, у зв’язку з чим припинила його участь у конкурсі. Експертами встановлено недостовірне декларування, а сам Дмитро Ягунов під час конкурсу визнав, що не сплачував у 2017 році податки в Україні за заробітки, отримані від Ради Європи. Також він вводив в оману міжнародних експертів щодо отриманих доходів, видавав чужу роботу з написання законопроектів за свою, що чітко зазначено в згаданому вище рішенні ВККС.

До того ж, такі організації, як: Transparency International, Центр протидії корупції, Фундація DEJURE та Автомайдан неодноразово привертали увагу громадськості до персони Дмитра Ягунова, називаючи його негідним кандидатом і таким, який недостойний працювати суддею Вищого антикорупційного суду України.

Згідно з публікацією Transparency International (Половина кандидатів в Антикорсуд є сумнівними - Transparency International Ukraine), Дмитро Ягунов  у 2016 році придбав квартиру в місті Києві вартістю понад 1,3 млн грн. При цьому він задекларував у 2015 році дохід на рівні 20 тис. грн, а в 2017 – 40 тис. грн. Звідки у нього гроші на таку квартиру в столиці — невідомо. 

“Вважаємо, що за відсутності вичерпних пояснень з боку кандидатів сумнівне майно, навіть зареєстроване на родичів чи покладене під подушку Святим Миколаєм, виключає можливість призначення кандидатів на посаду суддів Вищого антикорупційного суду. У той же час, запрошуємо кандидатів оприлюднити документи, які б спростували висновки експертів громадських організацій”, — говорить експертка Фундації DEJURE Ірина Шиба.

Дмитро Ягунов так і не став суддею, бо ж так й не зміг достатньо пояснити різку відмінність між доходами та витратами Історичний експеримент з суддями: у пошуках правосуддя - Transparency International Ukraine. Протягом усіх засідань кандидати мали можливість надати докази на підтвердження своєї позиції, спростувати закиди міжнародних експертів чи пояснити ухвалення тих чи інших рішень, але Дмитро Ягунов так і не спромігся цього зробити.  

Отже недоброчесність Ягунова поза усяким сумнівом, доведена міжнародними експертами та підтверджена ним особисто під час перевірки. 

Варто звернути увагу на те, що Дмитро Ягунов створив власний Вебсайт «Prevention of Torture. Standards. Case Law. News. Trends. Opinions. Research». На сторінках цього ресурсу він висвітлює статті, що мають тематику сфери запобігання катуванню. Ви думаєте, що серед них знайшлося місце хоча б одній, невеличкій публікації, що стосується питань катування українців і військовополонених у російських таборах? Звісно, що таких робіт немає.

Більш того, наприклад, остання свіженька за 9 квітня 2025 року стаття «Дмитро Ягунов:  Сучасний пенологічний песимізм (продовження)» , автор після 3 років широкомасштабного вторгнення росії в Україну має нахабство посилатися і цитувати виключно російські і білоруські літературні джерела (видані у Москві, Пітері, Мінську), визнає їх високий науковий зміст і видатне значення для пенологічної науки.

Так само прослідковується проросійське «нутро» Дмитра Ягунова на його сторінці у Facebook, оскільки немає жодної публікації, яка б засуджувала факт військової агресії проти України, а навпаки є виключно публікації, в яких він поливає брудом органи влади, суди, адвокатуру України.

Дмитро Ягунов виїхав з України ще на початку збройної агресії у 2022 році виїхав у короткострокову місію під егідою Ради Європи в період 29 червня по 09 липня 2022 року. Скориставшись цією поїздкою він досі не повернувся, зрозуміло, щоб ухилитися від військової служби в українській армії, по суті ховаючись за спинами українських жінок і дітей.

Україна докладає максимум зусиль та виборює власну незалежність і правосуб’єктність, вживає заходів щодо наближення до відповідності європейським стандартам, у той час в демократичному суспільстві нашу державу в органах Ради Європи представляє недоброчесна людина з низькими моральними якостями, будучи при цьому про-російськи налаштованою.