Однією з вимог європейського співтовариства до України на шляху до євроінтеграції, є негайне проведення реформ в судовій системі країни. Та на скільки це можливе в наших реаліях і можливо взагалі? На ці питання відповів знаний та авторитетний в Україні юрист — заступник голови апеляційного суду Київської області Олександр Васильович Шевченко в інтерв'ю КОМПРОМАТ.UA

- Наскільки можливим є проведення судової реформи на даний час і що заважає її проведенню?

- На сьогодні проведення судової реформи є фактично неможливим. Це пояснюється такими чинниками: економічною кризою, відсутністю ефективної роботи Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Вищої ради юстиції та суттєвим зменшенням фінансування діяльності судів України.

- Чи можна реформувати судову систему без внесення змін до Конституції?

- Реформувати судову систему без внесення змін до Конституції неможливо, оскільки саме Конституцією визначена структура та завдання судової влади.

- Які, на вашу думку, існують перешкоди для забезпечення належної організації роботи судової системи?

- На мою думку перешкодами для забезпечення належної організації роботи судової системи слід визначити: відсутність належного кадрового забезпечення, взагалі належної підготовки кадрів суддівського корпусу, недостатнє фінансування, втручання в роботу суддів з боку представників влади, неналежне матеріально-технічне забезпечення, запровадження адміністративних судів, що викликало значні проблеми. Також слід вказати і на упереджене ставлення до суддів як представників владного корпусу, зокрема, депутатів, урядовців, так і представників ЗМІ, оскільки саме негативне висвітлення в ЗМІ роботи деяких суддів і поширення такого погляду на всю судову систему зводить нанівець весь позитивний досвід роботи суддів.

- Наскільки доцільно позбавити голову суду організаційних повноважень та передати їх керівнику апарату суду — працівнику Державної судової адміністрації України?

- Позбавляти голову суду організаційних повноважень недоцільно, оскільки це призведе лише до зайвих проблем. На сьогодні голова суду і так позбавлений майже всіх керівних повноважень.

- Враховуючи, що виконання судових рішень є складовою судочинства, чи повинна Державна виконавча служба підпорядковуватися судовій адміністрації?

- Підпорядкування Державної виконавчої служби Державній судовій адміністрації недоцільно. З метою ефективного та належного виконання судових рішень, державні виконавці, як було раніше, мають бути підпорядковані суддям.

- Чи доцільно запровадити спеціалізацію суддів у залежності від категорії справ (трудові, інтелектуальні, житлові, кримінальні…)?

- Доцільно запровадити спеціалізацію суддів з розгляду кримінальних та цивільних справ. Що стосується питання запровадження спеціалізації в залежності від категорії справ, то це питання має бути ґрунтовно вивчено.

- Наскільки вдало проходять розвиток третейські суди і чи розширюється обсяг їх повноважень?

- На даний момент говорити про вдалий розвиток третейських судів недоречно. Це пояснюється, перш за все, тим, що досить поширеною є практика, коли такі суди беруть на себе ті повноваження, які їм фактично не надані, а тому в багатьох випадках приймають рішення, які не ґрунтуються на вимогах закону.

- Чи є необхідність підвищення відповідальності учасників процесу за невиконання процесуальних зобов’язань?

- Питання підвищення відповідальності учасників процесу за невиконання процесуальних зобов’язань є досить актуальним і, з огляду на ті зміни, що відбуваються в суспільстві, підвищення відповідальності є необхідним.

- Наскільки є корумпованою судова влада і які шляхи подолання корупції?

- Говорити про корумпованість судової влади і про те, наскільки вона є корумпованою, досить складно. Це пояснюється, в першу чергу, тим, що відсутня об’єктивна інформація про діяльність суддів, а звинувачення в корумпованості значної частини суддів ніким і нічим не підтвердженні. Крім того, в більшості випадків говорити про корумпованість, наприклад при розгляді кримінальних справ, це недоречно, оскільки своє рішення суддя ґрунтує саме на матеріалах справи, які насамперед формують саме органи слідства.

- Ваше ставлення до скасування суддівської недоторканості?

- Питання про скасування суддівської недоторканості досить складне і неоднозначне, оскільки повне скасування недоторканості на фоні фактично залежності суддів може призвести до того, що суддя буде змушений приймати рішення не у відповідності до закону, а у відповідності до бажання певних осіб, зокрема, високопосадовців.

Джерело: http://compromat.ua/