Ілюстративне фото з відкритих джерел

У Варшаві 30 жовтня спалахнули протести біля Конституційного трибуналу Польщі через спірне відсторонення його керівництва. На тлі протистояння президент Кароль Навроцький перервав закордонну поїздку, повернувся до країни та скликав термінові консультації з представниками парламентських сил, заявивши про загрозу внутрішній безпеці держави. Про це повідомляє польське RMF24.

Чому почалися протести

Увечері 30 жовтня на сайті Конституційного трибуналу Польщі з'явилося повідомлення про відсторонення від виконання обов'язків голови суду Богдана Свєнчковського та його заступника Бартломея Соханського.

За інформацією польського радіо, рішення ухвалила суддя Анна Корвін-Пйотровська, яка заявила про перехід до неї керівництва трибуналом як до судді з найбільшим стажем.

Однак попереднє керівництво не визнало такого рішення. У повідомленні на офіційній сторінці трибуналу в соцмережі X його представники заявили про незаконне захоплення сайту установи та наполягали, що Свєнчковський і Соханський залишаються на своїх посадах.

Після появи інформації про відсторонення біля будівлі Конституційного трибуналу почали збиратися протестувальники та представники опозиції.

Серед учасників акції були політики партії "Право і справедливість", зокрема її лідер Ярослав Качинський.

Опозиційні політики назвали події "державним переворотом". Під час протестів частина учасників пошкодила огорожу та намагалася потрапити на територію суду.

За даними AFP, поліція затримала трьох людей, які намагалися проникнути на територію трибуналу.

Чому біля суду з'явилася поліція

Правоохоронців залучили після повідомлень про можливі загрози безпеці суддів, працівників Конституційного трибуналу та громадському порядку.

За інформацією Euronews, відповідні звернення до поліції надійшли від генерального прокурора Вальдемара Журека та судді Анни Корвін-Пйотровської.

Того самого дня Журек повідомив про передання до трибуналу п'яти клопотань щодо зняття суддівського імунітету зі Свєнчковського та Соханського.

Поліція пояснила свою присутність необхідністю забезпечення безпеки та громадського порядку. Водночас президент і представники опозиції розкритикували дії правоохоронців, назвавши їх втручанням у роботу суду.

Як відреагував президент Польщі

Кароль Навроцький перервав поїздку до Сенегалу та повернувся до Польщі.

У ніч проти 31 жовтня він прибув до будівлі Конституційного трибуналу. Під час проходження до установи виникла штовханина.

Згодом Навроцький заявив, що забезпечив доступ до будівлі заступнику голови трибуналу Бартломею Соханському.

Президент звинуватив своїх політичних опонентів у порушенні конституційного порядку та закликав вивести правоохоронців із території суду.

"Я закликаю до відновлення правового порядку та виведення з території Конституційного суду сил примусу, направлених туди урядом", – заявив Навроцький.

Водночас це звинувачення є позицією президента, а не встановленим фактом незаконного захоплення суду.

За повідомленням RMF24, Навроцький також провів консультації з першим головою Верховного суду Польщі Збігневом Капінським.

Після цього президент оголосив про термінові консультації за участю парламентських політичних сил. За його словами, метою зустрічей має стати стабілізація ситуації та відновлення конституційного порядку.

Що заявляє уряд Польщі

Прем'єр-міністр Дональд Туск підтримав необхідність відновлення верховенства права та розкритикував судову політику попередньої влади.

За словами Туска, виправлення порушень, допущених під час правління партії "Право і справедливість", є складним процесом, який потребує рішучих дій.

Водночас євродепутатка Каміла Гасюк-Піхович заявила, що президент не має повноважень самостійно вирішувати внутрішні суперечки Конституційного трибуналу.

Таким чином, сторони конфлікту по-різному оцінюють законність відсторонення керівництва суду та участь правоохоронців у подіях.

З чого почався конфлікт навколо Конституційного трибуналу

Протистояння щодо складу та незалежності Конституційного трибуналу Польщі триває з 2015 року.

Тоді між попередньою парламентською більшістю та новою владою партії "Право і справедливість" виникла суперечка через призначення суддів.

Після приходу до влади уряду Дональда Туска у 2023 році розпочалася підготовка змін, спрямованих на реформування судової системи та порядку формування Конституційного трибуналу.

Однак реалізація реформи зіткнулася з політичними й правовими суперечностями.

У 2026 році конфлікт загострився через обрання нових суддів Сеймом і суперечки щодо процедури їхнього вступу на посади та допуску до роботи.

Події 30–31 жовтня стали черговим етапом цього протистояння. Законність рішення про відсторонення керівництва трибуналу залишається предметом суперечки між його представниками, урядом та президентом.

Підготував: Сергій Дага