У Маямі розпочинається судовий процес щодо екстрадиції скандально відомих блогерів Ендрю та Трістана Тейтів до Великої Британії, де їх обвинувачують у низці тяжких злочинів, зокрема зґвалтуваннях, торгівлі людьми та злочинах, пов'язаних із дитячою порнографією.

Як повідомляє Associated Press, на першому засіданні сторони мають узгодити графік подальшого розгляду справи. Зокрема, суд визначить строки подання процесуальних документів, дату слухання щодо можливого звільнення під заставу, а також дату основного розгляду питання про екстрадицію.

Самі брати, які після затримання 18 липня перебувають у федеральній в'язниці Маямі, не планують бути присутніми на цьому засіданні.

Нові обвинувачення британської прокуратури охоплюють період із 2010 по 2017 рік і ґрунтуються на свідченнях чотирьох нових потерпілих. Окрім зґвалтувань і нападів, братам інкримінують торгівлю людьми та злочини, пов'язані з експлуатацією дітей.

Захист Тейтів категорично відкидає всі звинувачення. Адвокат братів Джозеф Макбрайд назвав справу політично вмотивованою та заявив, що його підзахисні не повинні бути передані британському правосуддю.

«Ми, звичайно, виступаємо проти екстрадиції, оскільки Ендрю та Трістан не винні. Вони ніколи не робили нічого поганого. Їх не слід екстрадувати за злочини, яких вони не скоювали», — заявив Макбрайд.

Ендрю та Трістан Тейти, які мають громадянство США та Великої Британії, є популярними блогерами з багатомільйонною аудиторією у соціальних мережах. Попри їхню відкриту підтримку президента США Дональда Трампа, у Білому домі вже заявили, що адміністрація не надаватиме братам жодної допомоги.

Раніше цього року Тейти також відвідали Росію. Під час поїздки вони активно висвітлювали своє перебування у соцмережах, дали інтерв'ю російському пропагандистському телеканалу RT, де стверджували, що у США нібито «брешуть про Росію».

Згодом Ендрю Тейт опублікував відео, на яких їздить на танку, стріляє зі зброї та виконує радянську пісню «Катюша». Після цього в соцмережах лунали заклики до українських операторів дронів «відреагувати» на його дії, однак військові наголосили, що навіть провокаційна поведінка цивільної особи не робить її законною військовою ціллю відповідно до норм міжнародного гуманітарного права.

Підготувала: Ніна Петрович