Китай фактично приєднався до західних санкційних обмежень щодо постачання Російській Федерації ключових технологій для будівництва суден арктичного класу.

Про це з посиланням на презентацію Центрального науково-дослідного інституту морського флоту РФ повідомляє The Moscow Times.

Згідно з оприлюдненим документом, використання китайських рушійно-кермових комплексів для великотоннажних суден високого льодового класу наразі можливе лише за умови послаблення санкцій.

При цьому сама Росія не має власних технологій та енергетичних установок для виробництва такого обладнання.

За оцінками російських профільних фахівців, до 2030 року компаніям Росії потрібно щонайменше 10 нафтових танкерів вантажопідйомністю120 тис. тонн, не менше п'яти газовозів для перевезення скрапленого природного газу (СПГ) місткістю 174 тис. кубометрів, три універсальні суховантажні судна, а також два танкери для газового конденсату і три – для скрапленого вуглеводневого газу (СВГ).

Усі ці кораблі мають відповідати найвищому льодовому класу Arc7 для цілорічної навігації в Арктиці.

Втім, російські суднобудівні заводи практично не здатні будувати великотоннажні судна такого типу через обмежені потужності та брак обладнання.

Західні комплектуючі недоступні через санкції, а імпорт аналогів із Китаю тепер також заблокований через острах Пекіна потрапити під вторинні обмеження. 

Брак технологій остаточно зриває плани російського президента Володимира Путіна, який ще у 2018 році доручив перетворити Північний морський шлях на головну торговельну артерію між Азією та Європою завдовжки 5,6 тис. км.

За початковим планом, вантажопотік цим маршрутом мав досягти 80 млн тонн на рік до 2024 року, а до 2030 року – 200 млн тонн.

У реальності у 2024 році цим шляхом перевезли лише 37,9 млн тонн, а у 2025 році цей показник упав до 37,02 млн тонн.

Через хронічне невиконання планів державна корпорація "Росатом" уже знизила прогноз вантажопотоку до 117 млн тонн до 2030 року, тоді як президент РФ озвучив оцінку у межах 70-100 млн тонн.

Попри те, що маршрут дозволяє скоротити час доставки товарів порівняно з Суецьким каналом на 7-10 днів, залучити іноземних перевізників Росії не вдалося.

За підрахунками експертів, у 2025 році близько 60% усього вантажопотоку становив суто російський сировинний експорт, де 83% припадало на СПГ, нафту та конденсат із проєктів "Ямал СПГ", "Арктик СПГ-2" та родовищ "Газпром нафти".

Як повідомлялося, в грудні минулого року федеральне державне унітарне підприємство "Росморпорт" відмовилося від будівництва двох криголамів проєкту 23620 льодового класу Icebreaker7 на Онезькому суднобудівно-судноремонтному заводі.

За словами генерального директора підприємства Сергєя Пилін, рішення було пов'язане з майже дворазовим збільшенням вартості робіт після спроби замінити імпортне обладнання російськими аналогами.

Раніше стало відомо, що "Росморпорт" 10 липня розірвав контракт 2021 року з підпорядкованим йому Онежським суднобудівним заводом на спорудження двох інноваційних криголамів вартістю 18,5 млрд руб. (понад $230 млн). 

Підготувала: Ніна Петрович