Росія не має ані ресурсів, ані впливу, щоб підтримати іранський режим на тлі масштабних антиурядових протестів. Війна проти України суттєво послабила Кремль і позбавила його можливості діяти як глобальний гравець. Про це пише швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung.

Автор матеріалу зазначає, що Росія прагне позиціонувати себе як велику державу, однак її власна помилкова політика призвела до серйозного ослаблення. За даними видання, Кремль нині пожинає принизливі наслідки своєї агресії в різних регіонах світу — від Латинської Америки до Близького Сходу.

У публікації підкреслюється, що в неділю, 11 січня, війна Росії проти України зрівнялася за тривалістю з війною нацистської Німеччини проти СРСР. Водночас, якщо радянські війська за цей час дійшли до Берліна, то армія Путіна, за оцінкою NZZ, лише встановлює прапори в окремих українських селах на сході країни — у кращому разі за 100 кілометрів від лінії фронту початку вторгнення.

"Росія не здобула престиж або глобальний вплив завдяки своїй агресії. Зовсім навпаки: імперія Путіна сьогодні слабша, ніж чотири роки тому", — наголошує автор статті.

Особливо показовою ця слабкість стала після повалення венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро, що, за оцінкою NZZ, стало серйозним приниженням для Кремля. Російські пропагандисти раніше запевняли, що завдяки підтримці Москви Мадуро не має чого боятися з боку США, однак у реальності Путін не зміг нічого зробити, спостерігаючи за зникненням свого ключового союзника в Латинській Америці з геополітичної сцени.

Ще одним ударом для Москви стало захоплення 7 січня танкера під російським прапором. Паралельно Кремль змушений пасивно спостерігати за двотижневими антиурядовими протестами в Ірані. Видання зазначає, що падіння режиму аятоли Алі Хаменеї стало б катастрофою для Путіна, однак Росія не має можливостей допомогти Тегерану. Значні фінансові вливання могли б зменшити соціальну напругу, але російська скарбниця, за оцінкою NZZ, фактично спустошена.

Одержимість війною проти України призвела до того, що Москва знехтувала іншими напрямками своїх інтересів, що спричинило скорочення її впливу, зокрема в колишніх радянських республіках. Водночас найбільшої стратегічної поразки Путін, за висновком автора, зазнав саме в Україні.

Антиурядові протести в Ірані тривають уже два тижні. 10 січня кронпринц Ірану Реза Пехлеві звернувся до учасників протестів із закликом посилити протистояння. Він попросив іранців упродовж двох днів о 18:00 виходити на вулиці з національною символікою та проголошувати громадські місця "своїми", а також закликав до загальнонаціонального страйку.

12 січня Пехлеві додатково закликав захоплювати державні установи всередині Ірану та іранські посольства за кордоном. До протестів долучилися й міста, які раніше вважалися лояльними до режиму, зокрема Кум і Мешхед.

Раніше британське видання The Times з посиланням на дані розвідки повідомляло, що верховний лідер Ірану аятолла Алі Хаменеї може втекти до Росії у разі провалу силового придушення протестів або масового переходу силовиків на бік демонстрантів.

Підготував: Сергій Дага