Наприкінці серпня представники Пентагону на зустрічі з європейськими дипломатами заявили, що підтримка країн Балтії у сфері безпеки може бути скорочена. За словами чиновника Девіда Бейкера, Європа має зменшити залежність від США, тоді як американські військові планують зосередитися на захисті власної території.

Європейські дипломати застерігають: послаблення підтримки може бути сприйнято Москвою як сигнал до подальшої агресії. Їхні побоювання підсилюють останні інциденти, зокрема порушення російськими дронами польського повітряного простору та польоти літаків МіГ-31 над Естонією.

Президент США Дональд Трамп останнім часом більше уваги приділяє внутрішнім питанням, серед яких боротьба зі злочинністю, і менш активно долучається до зовнішньополітичних ініціатив. На думку експертів, він воліє передавати ініціативу союзникам, обмежуючи роль Вашингтона лише мінімальною допомогою.

Аарон Девід Міллер, старший науковий співробітник Фонду Карнегі, підкреслює, що Трамп уникає глибокого залучення до міжнародних конфліктів, якщо не бачить політичних дивідендів для себе.

Попри це, частина американської зброї продовжує надходити в Україну через ініціативу PURL. Водночас аналітики застерігають, що м’яка реакція Вашингтона на провокації Москви може лише підштовхнути Кремль до подальшої ескалації.

Скорочення підтримки країнам Балтії на тлі зміщення фокусу США на внутрішній порядок денний створює додаткову невизначеність для східного флангу НАТО. Європейським державам доведеться самостійно посилювати власні оборонні можливості, водночас зберігаючи надію на підтримку з боку Сполучених Штатів.

Підготувала: Ніна Петрович