Ілюстративне фото з відкритих джерел

Президент Сербії Александар Вучич заявив, що відомий сербський кінорежисер Емір Кустуриця "хоче його скинути". Про це повідомила телерадіокомпанія РТС.

Говорячи про протести, які відбуваються у Сербії по вечорах і під час яких протестувальники приходять до будинків держслужбоців, в тому числі до будинку голови Сербської прогресивної партії та колишнього прем’єра Мілоша Вучевича, Вучич заявив, що протестувальники не знають, що запропонувати Сербії, окрім як атакувати будинки політичних опонентів.

"Подивіться, як далеко заходить ця нісенітниця — вони всі разом, Дінко Грухоніч (журналіст і професор Бєлградського університету), Кустуріца (режисер Емір Кустуриця — ред.), Чанак (сербський опозиційний політик Ненад Чанак — ред.) і Ломпар (Міло Ломпар — один з лідерів протестів у Сербії, викладач Бєлградського університету — ред.). І немає жодної різниці – „у нас спільна ціль, це Вучич, ми повинні його знищити“. І це їхня програма, у них немає іншої програми, бо вони не знають, про що домовитися", — заявив президент Сербії.

Він додав, що опозиціонери не знають, що робити з Сербією, не знають, де бачать Сербію, і не розуміють потреб Сербії.

Хвиля масових протестів у Сербії почалася в листопаді 2024 року. Приводом для них стала трагедія на залізничному вокзалі в місті Нові-Сад. 1 листопада там, у нещодавно відремонтованій будівлі, обвалився бетонний навіс. Жертвами інциденту стали 15 осіб віком від шести до 74 років.

Демонстранти вважають, що до трагедії в Нові-Саді призвели корупція, недбалість, нехтування правилами безпеки під час будівництва та непотизм серед влади.

Незабаром після початку хвилі протестів у відставку подав міністр будівництва Сербії Горан Весич. Пізніше його і ще 12 осіб, пов’язаних із реконструкцією вокзалу, було затримано, однак це не знизило масштаби протестів.

У січні 2025 року на тлі протестів у відставку пішов прем’єр-міністр Сербії і колишній мер Нові-Сада Мілош Вушевич. У відставку подав і чинний мер міста Мілан Джурич. Однак хвиля протестів не вщухла — місцеві ЗМІ називали демонстрації найбільшими в країні з 1996 року.

15 березня в черговому масовому мітингу в Белграді взяли участь, за даними МВС Сербії, щонайменше 107 тисяч осіб. Однак місцева організація Архів народних зібрань, що веде спостереження за вуличними акціями, оцінювала кількість учасників заходу у 275−325 тисяч осіб.

Того ж дня президент Вучич, коментуючи масові протести, заявив про готовність провести вибори в Сербії протягом трьох-чотирьох місяців, якщо цього вимагатиме опозиція, проте наголосив, що не планує йти у відставку.

19 березня парламент Сербії підтвердив відставку прем’єр-міністра країни Мілоша Вучевича.

7 квітня стало відомо, що новим прем’єром стане Джуро Мацут, який не має досвіду в політиці.

3 червня Вучич заявив, що в недавньому минулому Сербія зіткнулася з "добре організованою спробою державного перевороту", в якій були залучені "всі державні інститути".

29 червня у Белграді відбулись масові антиурядові демонстрації, організовані студентськими об’єднаннями та опозиційними політичними силами під гаслом Видимо се на Видовдан. Основною вимогою протестувальників було проведення дострокових парламентських виборів та розпуск чинного складу парламенту. Президент Сербії заявив, що за протестами стоять "іноземні сили". Акція пройшла у символічну для сербів дату — Видовдан, що відзначається в пам’ять про битву на Косовому полі 1389 року.

Підготував: Сергій Дага