Проголосувати зможуть понад 3,7 мільйона людей у Хорватії та ще 38 країнах. Якщо жоден із кандидатів не набере необхідної більшості голосів, то другий тур виборів відбудеться наступного року.

Як вказує Reuters, Міланович лідирував в опитуваннях до та після виборчої кампанії, яку аналітики назвали нудною і не надихаючою. Останнє опитування, опубліковане Nova TV Daily News перед виборами, показало, що президент лідирує з підтримкою 37,2%, тоді як Приморац має 20,4%.

Далі в опитуваннях фігурували незалежна кандидатка Марія Селак Распудіч та Івана Кекін з партії «Ми можемо!», кожна з них отримала близько 10%.

Перші попередні результати будуть відомі ввечері, а офіційні очікують найближчими днями.

Роль президента значною мірою є церемоніальною, оскільки глава держави не може накладати вето на закони, але має право голосу в питаннях зовнішньої політики, оборони та безпеки.

Під час свого терміну Міланович сперечався з прем’єр-міністром Пленковичем щодо зовнішньої та державної політики. Зокрема, у 2022 році прем’єр вибачився перед українцями за слова президента, що Україні «не місце в НАТО», а Революція Гідності це «державний переворот». За це Міланович назвав його «українським агентом».

Підготувала: Ніна Петрович