Угорщину можуть виключити з оборонної ініціативи “Бухарестська дев’ятка” через блокування рішень про підтримку України.

Про це повідомляє видання Financial Times.

Зазначається, що лідери B9 зустрічаються сьогодні, 11 червня, в Ризі та офіційні особи заявляють, що Угорщина знову відмовляється підтримати проєкт заяви, з яким погодилися інші члени альянсу, тому дискусії про виключення Будапешта “дуже серйозні”, саме тому ймовірно зустріч в такому форматі відбувається востаннє.

“Нещодавні зустрічі характеризувалися “жорсткими” дискусіями та що буде важко організувати майбутні зустрічі, якщо вони не стануть більш спільними. На останніх засіданнях Угорщина наклала вето на спільні висновки групи, пов’язані зі збільшенням допомоги Україні, а також на схвалення будь-яких кроків НАТО щодо посилення військової підтримки України”, – сказано в статті.

Повідомляється, що така тактика блокування Угорщини в ЄС щодо допомоги Україні та переговорів про вступ Києва до альянсу призвела до того, що у багатьох союзників “урвався терпець”.

За даними журналістів, президент Угорщини Тамаш Шуйок не буде присутній на саміті в Ризі 11 червня, а у канцелярії латвійського президента заявили, що країну представлятиме посол у Латвії. Так, уперше з моменту створення формату у 2015 році саміт не завершиться спільною декларацією дев’яти країн.

“Бухарестська дев’ятка” (B9) заснована у 2015 році, ініціатива включає Болгарію, Чехію, Естонію, Угорщину, Латвію, Литву, Польщу, Румунію і Словаччину, які всі є колишніми членами Радянського Союзу або Варшавського договору, а нині – членами НАТО і ЄС. Мета ініціативи – поглиблення військової співпраці між країнами, а також обговорення ключових питань політики безпеки.

До слова, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт не підтримає запропонований ЄС 14-й пакет санкцій проти росії, оскільки нові обмеження суперечать інтересам країни.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття..."

Підготувала: Ніна Петрович