Американські вчені встановили, що через скупчення талої води антарктичні льодовики кілометрової товщини можуть прогинатися, а згодом розтріскуватися на безліч великих айсбергів. Виявилося, що в теплу погоду шельфовий льодовик тане одночасно знизу і зверху, при цьому тала вода, якщо не стікає відразу, утворює на поверхні досить великі водойми, повідомляє cikavosti.com.

Раніше фахівці не брали до уваги такий фактор, але саме він міг стати причиною стрімкого руйнування шельфового льодовика Ларсена-B у 2002 році, чий вік складав 1000 років. Річ у тім, що вода набагато щільніша від льоду, тому її скупчення на поверхні льодовика призводить до його деформації. Періодичне скупчення і стікання викликають коливання льоду, з-за чого він може розтріснутися на дрібні фрагменти.

Дослідники вирішили з’ясувати, чи прогинається під скупченням талої води льодовик Мак-Мердо. Для цього вони встановили на його поверхні 12 станцій GPS, вимірювали в режимі реального часу точну висоту даних ділянок. Виміри показали, що при виключенні коливань, обумовлених припливами, існують певні відхилення, викликані накопиченням талої води. У ділянках, де накопичувалася вода, лід міг прогинатися майже на метр.