Фото: Супутник Сатурна Енцелад

Аналіз даних, зібраних космічним зондом NASA Cassini, виявив у підлідному океані супутника Сатурна Енцелада складні органічні молекули. Це важливий крок щодо оцінки можливості існування життя за межами Землі, повідомляє Reuters.

Енцелад - маленький світ діаметром майже 500 км, який спочатку вважався скромним небесним тілом серед десятків супутників Сатурна. Але у 2005 році Cassini вперше зафіксував потужні гейзери, що б'ють із тріщин на південному полюсі.

Дослідники виявили нові класи органічних сполук у крижаних струменях, які Енцелад викидає у космос з розломів на південному полюсі. Ці молекули розглядаються як проміжні ланки у синтезі складніших сполук.

Виявилося, що викиди містять ароматичні сполуки, альдегіди, складні ефіри, алкени, а також молекули, що включають азот і кисень.

Такий хімічний ансамбль добре знайомий із земних гідротермальних джерел на дні океанів. Там, у повній темряві, без участі сонячного світла, саме подібні реакції створюють багате середовище, здатне підтримувати життя. На Землі навколо "чорних курців" розвиваються цілі екосистеми, які живляться виключно енергією хімічних реакцій. Тепер щось схоже може відбуватися і в океані далекого супутника Сатурна.

Раніше у викидах вже знаходили фосфати - найважливіший елемент для побудови ДНК та РНК. Тепер у поєднанні з вуглецем, воднем, азотом та киснем у розпорядженні дослідників майже повний набір хімічних "цеглинок", з яких на Землі складається життя.

"У нас є переконливі докази того, що всі три наріжні камені існування життя - рідка вода, джерело енергії та необхідна органіка - присутні на Енцеладі", - зазначив один з авторів дослідження, опублікованого цього тижня в журналі Nature Astronomy. При цьому вчені наголошують, що не йдеться про пряме виявлення життя.

Отримані результати зміцнюють інтерес до майбутніх місій. Європейське космічне агентство розглядає Енцелад як одну з головних цілей для пошуку життя та планує місію для його детального вивчення близько 2042 року.

Його гейзери дають унікальний шанс - не треба бурити лід, щоб торкнутися океану. Достатньо пролетіти крізь шлейф, зібрати проби та провести ретельний аналіз.

Підготував: Сергій Дага