Науковці з США проаналізували вплив радіоактивного випромінювання на собак, які живуть на ЧАЕС та у зоні відчуження.

Вони знайшли певні схожості у генах собак з Чорнобильської зони, йдеться у дослідженні, яке опублікували у Science Advances.

Після аварії на Чорнобильській атомній електростанції в Україні в 1986 році місцеві жителі були змушені назавжди евакуюватися.

Вони залишали не лише свої будинки, а в деяких випадках і домашніх тварин. Влада намагалась знищити бездомних собак, але популяція вижила.

Науковці вирішили дослідити хронічний вплив радіації на генетичний код тварин, які прожили у зоні відчуження 30 років.

Для експерименту вони взяли генетичний матеріал 302 бродячих собак з Чорнобильської зони. 

Пси умовно поділені на 3 групи: ті, що живуть безпосередньо на території станції, а також на відстані 15-45 км від місця катастрофи. Їх порівнювали з собаками з Вінниці.

Загалом аналіз спорідненості виявив 15 сімей. Найбільша – охоплює всі місця збору в зоні радіоактивного відчуження. Тобто собаки мігрували між електростанцією та містом Чорнобиль та вільно парувались між собою.

Геном цих тварин відрізняється від матеріалу від інших собак, які можуть вільно розмножуватися в інших містах та регіонах.

Дослідники виявили, що загалом собаки, що живуть на електростанції, генетично відрізняються від собак із міста Чорнобиль. Виявилося, що між двома групами існував невеликий потік генів, що свідчить про те, що вони рідко схрещувалися.

Також науковці з'ясували, що собаки з ЧАЕС та собаки Чорнобиля мали змішане походження. Найбільше збігів вони мають з ДНК німецької вівчарки. У собак з Чорнобиля також були варіанти, які характерні для боксерів і ротвейлерів.

Дослідження проводили у 2017-2019 роках.

Підготувала: Ніна Петрович