Первый национальный откажется от авторской программы "В гостях у Дмитрия Гордона". Претензии к ней оказались непростые - "на уровне этики момента", однако весть о прекращении договора Гордон воспринял стоически. Об этом сообщил в своем фейсбуке гендиректор НТКУ Зураб Аласания.

Первая часть поста Зураба - сплошные комплименты Дмитрию Гордону.

"Уявляєте, як було б добре фіксувати все-все, що відбувається. Для потім, для після гарячки, коли прийде час істориків, час аналізу, час роздумів і робіт над помилками. Якими б не були події - вони були. Їх неможливо виключити з історії країни, тому що через короткий час неможливо буде зрозуміти, чому сталося те, що сталося.

А ключ до будь-якої події - завжди люди, ті, що стоять біля витоків цієї події та її наслідків.

Саме вони і є найцікавіше; запросити, доброзичливо розговорити, потім розмовляти довго і докладно, не наспіх, записати це все ... Запам'ятати. І продовжувати з іншим, фіксуючи нерозривний ланцюг подій.

Ну ось він це робить. Людина, до якої у багатьох є претензії, який багатьох дратує. Дмитро Гордон. Його архів - це абсолютно унікальний за обсягом і змістом масив даних, за якій будь-який історик віддасть пів-царства і коня, коли настане час.

Так, там зустрічаються дивовижні персонажі - але давайте зробимо вигляд, що Київ ніколи не обирав своїм мером Леоніда Черновецького. І тоді дуже скоро інший Черновецький легко повторить подвиг першого з гречкою і бабусями, і Київ знову наступить на ті ж граблі.

Так, динаміка початку 21-го сторіччя - це 140 літер твіттера і три хвилини ролика в Ютьюб - але хтось же повинен читати лонг-ріди і дивитися олд-скульні двогодинні інтерв'ю. Не передаси в трьох рядках і трьох хвилинах справжне. Неможливо", - написал Аласания.

Расписав достоинства Гордона и его программы, Зураб перешел к основному блюду, пишет Дуся. Суть его сводится к тому, что от программы  "В гостях у Дмитрия Гордона" Первый национальный отказывается.

"Дивним чином Діма Гордон, який зробив мейнстрім генератором своєї популярності в масах - тепер випав з нього, не відчувши, або не захотівши під нього підлаштовуватися. "Майстер великих форм" не погодився а) прислухатися до змін настрою суспільства, чиє сприйняття загострене до краю військовим часом б) ліпити скоростиглі, неглибокі, "сінхроноподібні" інтерв'ю з "актуальними" героями.

Так мені здається.

А останній рік настрої в суспільстві визначає не пасивна мейнстрімна більшість, а просунута і діяльна меншість. Та, яка, не без проблем, але стає зачатком справжньої громади.

У Першого Національного були претензії до програми Гордона і раніше - редакційного характеру. Поясню: такого роду претензії у Першого є практично до всіх, хто працює для каналу "ззовні", хто просто виробляє програму поза каналом і тим або іншим чином розміщує її на каналі. Не будучи в курсі того, чим живе канал. Ми вдячні всім, хто робить продукт, але на каналі зароджується програмна і редакційна політика - і канал хоче знати, ми разом чи окремо. Це ціннісні претензії.

Є прості речі: можна продавати рекламу, але не можна продавати контент. Ніколи, нікому, ні за що. З цієї простої причини ми розлучилися, наприклад, з одним гучним і широко відомим шоу.

А є речі складніше, на рівні відчуттів - наприклад, етики моменту. Неможливо викреслити Януковича з історії країни - але чи варто транслювати його інтерв'ю саме зараз? А адже за договором канал не може втручатися в контент, вироблений стороннім автором, або вирішувати, з ким йому робити інтерв'ю, а з ким канал вважає неправильним це робити саме зараз. І це, загалом, вірно - або роби сам, відповідно до редакційної політики, або не диктуй сторонньому автору, який не в курсі редпола, і справедливо вважатиме таке втручання цензурою.

Ось таким каменем на дорозі співпраці став Леонід Черновецький в останній програмі Дмитра Гордона. Не час. Не місце. Так вважаємо ми на каналі. Свідомо випустивши в ефір, показавши автору і самим собі, що на каналі немає і не буде цензури чи чорних списків, а вже потім повідомивши Дмитра Ілліча про заплановане припинення договору.

Дмитро Гордон сприйняв звістку абсолютно стоїчно. Він знає, що його матеріали самоцінні і самодостатні, і подібне переживав вже багато разів.

Ось тільки жахливо усвідомлювати, що така редакційна політика перетнулася з вихлопом совкового шароварника Томенка, який у "мочилові" Першого Національного керується зовсім іншими мотивами. У тому-то і підлість часів - ти можеш випадково співпасти з Томенком.

Гірше цього може бути тільки збіг із Костицьким...", - сообщил Зураб.