26 серпня 2012 року Центральна виборча комісія, виконавши у повному обсязі норму Закону України «Про вибори народних депутатів України», утворила 225 окружних виборчих комісій. З тієї миті, коли ще не встигли висохнути чорнила на підпису Голови Комісії під відповідною постановою, і по сьогодні, хіба що ледачий, не звинуватив ЦВК у всіх гріхах щодо чистоти проведення жеребкування, яке передувало затвердженню складу окружних виборчих комісій (ОВК). Критичні висновки окремих експертів і відомих організацій на адресу ЦВК не вщухають й нині, хоча  перед їх оприлюдненням не було б зроблено хоча б спроби проаналізувати ситуацію.

Схематично вона виглядає наступним чином. 19 квітня 2012 року Комісія своєю постановою затвердила порядок проведення жеребкування щодо включення кандидатур до складу окружних виборчих комісій з виборів народних депутатів України. Цей документ визначив встановлення одного загального жеребкування щодо встановлення черговості включення кандидатур до складу ОВК. До речі, постанова прописана у повній відповідності до норм Закону і проголосована в режимі засідання одноголосно.

У даному випадку ЦВК діяла відповідно до вимог Закону, зокрема, пункту 3 його статті 12, де йдеться про те, що одним із суб'єктів виборчого процесу є політична партія, яка висунула кандидата у депутати. Саме суб'єкт виборчого процесу має право подавати кандидатури до складу ОВК в усіх 225 виборчих округах. Хоча, у свій час, саме Комісія в своїх пропозиціях законодавцю подавала норму, яка передбачала, що суб’єкт виборчого процесу - політична партія подає кандидатури лише до ОВК одномандатного виборчого округу, де зареєстрована її кандидат. Але цю пропозицію було проігноровано.

21 серпня, згідно з Законом, закінчився термін подання суб’єктами виборчого процесу кандидатур до складу ОВК. Своїм правом скористалася 81 політична партія. При цьому серед суб'єктів подання були партії, які висунули кандидатів у народні депутати лише у кількох округах. Але навіть такі політичні партії на законодавчому рівні мали всі повноваження щодо участі у формуванні ОВК.

Протягом 22-24 серпня ЦВК здійснила перевірку документів близько 15.000 кандидатів, поданих суб’єктами виборчого процесу для подальшого включення до складу ОВК, на відповідність вимогам Закону. Цю процедуру було здійснено у стислі терміни, адже Закон вимагав провести жеребкування до 24 серпня включно.

Власне і наступний етап - жеребкування - відбувся вчасно, 24 серпня, як і вимагає Закон, за принципом одного загального жеребкування щодо встановлення черговості включення кандидатур до складу всіх 225 ОВК. Тільки сама процедура жеребкування (витягування із барабана 81 конверта, оголошення і документальна фіксація результату) за цією скороченою, як трактують експерти, схемою тривала в режимі засідання ЦВК 40 хвилин. Проте, якщо Комісія діяла б за іншим принципом і жеребкувала б 81 суб’єкт по всім 225 округам, то вищезазначені 40 хвилин необхідно множити на 225 округів. Таким чином, цей процес навіть у безперервному режимі зайняв би 9000 хвилин, що становить 150 годин робочого часу або 6,25 доби! Відтак, лише один із елементів формування складу ОВК закінчився б лише 30 серпня (за умови роботи без жодної перерви!). І це в той час, коли законодавець чітко прописав, що окружні виборчі комісії повинні бути сформовані не пізніше 26 серпня.

Діяти за такою схемою Комісія просто не мала права, інакше було б порушено Закон і елементарно зірвано виборчий процес. Наслідок: як мінімум - чергові нарікання, як максимум - суди і звинувачення в бездіяльності.

До цього слід додати, що лише жеребкуванням справа формування ОВК завершитися просто не могла. Наступними, не менш відповідальними діями Комісії стало визначення складу ОВК як такого і її керівного складу, які також потребували певного часу. Нагадаємо, все це необхідно було зробити не пізніше 26 серпня, як визначає Закон. Як бачите, нічого особистого, а лише чиста арифметика, побудована на виписаних у Законі термінах, про яку чомусь забули, випадково чи ні, шановні дослідники. В чому ж порушення? Мабуть, у тому, що дуже комусь хочеться, щоб воно було.

І наостанок. У Комісії далекі від думки, що численний загін войовничих «експертів», прочитавши цю публікацію, припинить закиди на адресу ЦВК. Навпаки, без будь-яких зусиль можна заздалегідь спрогнозувати, що вони трактуватимуть її не інакше як виправдовування. Іншого не дано в принципі. Тому наведені доводи і розрахунки більшою мірою адресовано виборцю і суспільству, яке в черговий раз намагалися ввести в оману. Вислухавши обидві сторони, вони обов’язково визначать для себе істину, яка, як відомо, найдорожча.

Відділ взаємодії із ЗМІ Секретаріату ЦВК