Депутати Одеської обласної ради підтримали звернення до Верховної Ради України із пропозицією визнати гагаузів корінним народом України.

Про це стало відомо під час сесії облради 11 вересня, повідомляє ForUA.

Автор звернення, депутат Февзі Мамутов, закликав колег підтримати документ. За його словами, близько 95% гагаузів, які проживають в Україні, мешкають на Одещині. Тому, на його думку, саме область має особливу відповідальність за збереження гагаузької мови та культури.

Мамутов зазначив, що гагаузька громада домагається визнання статусу корінного народу України вже десятки років.

Після голосування депутат Олег Капсамун, який є представником гагаузького народу, подякував колегам за підтримку.

«В Україні проживають тисячі гагаузьких родин, діють гагаузькі громади, які зберігають свою мову, культуру, традиції та спадщину. Сьогодні ми зробили важливий крок не лише для гагаузького народу, а й для збереження культурного різноманіття нашої держави», — сказав він.

У проєкті рішення зазначається, що гагаузи є етнолінгвістичною спільнотою Північно-Західного Причорномор’я, яка сформувалася на території історичного Буджаку наприкінці XVIII — на початку XIX століття.

Автори звернення вважають, що нинішній статус національної меншини не повністю враховує особливості гагаузької спільноти, зокрема те, що вона не має власної суверенної держави.

Визнання гагаузів корінним народом, на думку ініціаторів, може посилити гарантії для збереження їхньої мови, культури та традицій. Такий статус також передбачає можливість створення представницьких органів корінного народу та участі в консультаціях із державою.

Тепер звернення Одеської облради має розглянути Верховна Рада.

Водночас питання має не лише культурний, а й політичний і безпековий вимір.

Гагаузи мають власну територіальну автономію у складі Молдови — Автономне територіальне утворення Гагаузія, або Gagauz Yeri. Регіон має власні органи влади та особливий автономний статус.

Водночас Гагаузія протягом тривалого часу залишається одним із найбільш проросійськи орієнтованих регіонів Молдови. Значна частина населення виступає проти європейської інтеграції країни, підтримує тісніші зв’язки з Росією, а російська мова широко використовується у повсякденному та інформаційному просторі.

Росія також зберігає в регіоні політичний, інформаційний та церковний вплив. Ці настрої мають і політичне представництво — гагаузькі виборці неодноразово підтримували політиків, які виступають із проросійських позицій.

Окремим фактором залишається церковне життя регіону, значна частина якого пов’язана з православною традицією та структурами, орієнтованими на Московський патріархат. У поєднанні з російськомовним інформаційним середовищем це створює додаткові канали впливу Москви.

Українські гагаузи також переважно проживають на Одещині. Водночас збереження власної мови та культурної ідентичності громади залишається окремим викликом, зокрема через поширення російської мови.

Тому питання визнання гагаузів корінним народом України не варто розглядати виключно в етнографічній площині. В умовах війни держава має одночасно забезпечувати культурні права спільноти та враховувати можливі безпекові й політичні ризики, пов’язані з російським впливом.

Саме по собі визнання корінним народом не означає автоматичної політичної лояльності чи нелояльності відповідної спільноти. Однак надання додаткових представницьких механізмів потребує продуманої державної політики, щоб ними не могли скористатися структури, пов’язані з російським впливом.

Отже, ініціатива Одеської облради потребує не лише оцінки з погляду захисту культурних прав гагаузів, а й відкритого обговорення її правових, політичних та безпекових наслідків.