17:35 / 15.07.2026 Общество

Оборонні компанії інвестують у власні освітні програми для підготовки інженерів

Українські оборонні компанії відчувають гострий дефіцит інженерів. Виробники змушені "хантити" фахівців один в одного, але більше кадрів у галузі від цього не стає. Дослідження сервісу Lobby X для "Оборонки" засвідчує: з 28 "зрілих" виробників зброї лише один не має проблем із кадрами для роботи в R&D (розробці нових продуктів).

Серед можливих шляхів розв'язання проблеми – підготовка молодих фахівців. Великі зброярські компанії вже починають самостійно інвестувати в інженерну освіту та запускати програми спільно з університетами.

Один із прикладів – Fire Point. Нещодавно цей український виробник дронів deep strike анонсував спільну з Національним університетом "Київський авіаційний інститут" (КАІ) програму з інженерії БПЛА. Компанія повністю покриватиме чотири роки навчання та виплачуватиме студентам стипендію у 800 євро на місяць. Мета – підготувати інженерів, здатних працювати на рівні генеральних конструкторів масштабних проєктів в авіаційно-космічній сфері.

"Оборонка" дізналася, як Fire Point заходить в українську інженерну освіту та що пропонує одна з найдорожчих профільних програм в Україні.

У КАІ кілька років планували створити програму, яка об'єднала б усі базові інженерні знання, необхідні для проєктування та виробництва безпілотних систем. Новий напрям в університеті охрестили "факультетом дронів". Він мав поєднати знання, набуті за десятки років роботи освітнього закладу, та досвід проєктування і виробництва дронів під час російсько-української війни.

Все впиралося у потребу суттєво оновити обладнання, створити умови для збереження студентів в університеті та знайти ресурси для залучення викладачів-практиків. Університету був потрібен партнер, готовий актуалізувати дисципліни та профінансувати більшу частину витрат на програму.

Серед компаній, з якими проводили переговори, потягнути власну освітню програму змогла лише Fire Point.

Робота над програмою тривала з грудня 2025 року. Вона отримала назву "Інженерія авіаційних автономних роботизованих систем".

Це чотирирічний бакалаврський курс із денною формою навчання, який викладатиметься українською та фаховою англійською мовами. Третина програми складається з фундаментальних дисциплін, яких вимагає держава, а решта – з курсів для вивчення та опанування сучасних технологій.

Фахівці Fire Point долучилися до планування програм із вивчення проєктування авіаційних та ракетних систем, сучасних матеріалів і технологій виробництва, цифрового моделювання та інженерного аналізу, електроніки, систем керування та управління повним життєвим циклом інженерного продукту.

Обов'язковим у програмі буде вивчення будови та принципів роботи систем радіоелектронної боротьби та розвідки.

"Розробляючи дрони, студент має знати, які сили будуть йому протидіяти. Ми маємо навчити його, як обходити РЕБ та РЕР ще на етапі конструювання виробу", – розповідає координатор навчальних програм з інженерії у КАІ Андрій Фіалковський.

Умови співпраці компанії та університету прості: КАІ забезпечує базу теоретичних знань, тобто фундаментальний складник, а Fire Point інтегрує прикладні дисципліни, практику, основи роботи виробництва та менторство своїх найкращих інженерів.

Вже з другого курсу студенти проходитимуть практику на виробництві Fire Point. Причому не лише на дроновому виробництві, а й на підприємствах, які виготовляють компоненти та деталі для авіаційної та ракетної техніки та є підрядниками Fire Point.

"За досвідом спілкування з компаніями, нашим інженерам вистачає практичних навичок, але вкрай не вистачає фундаментальної бази, яку ми будемо в цій програмі давати", – стверджує Фіалковський.

Викладатимуть на програмі як професори КАІ, так і запрошені співробітники інших українських університетів та інститутів. Практичну частину забезпечать ментори Fire Point та інших дронових компаній.

Fire Point повністю покриватиме вартість навчання, стипендії у 800 євро на місяць, додаткову фінансову мотивацію для викладачів, закупівлю сучасного обладнання, модернізацію лабораторій та залучення найкращих світових спеціалістів у різних галузях технологій і матеріалознавства. Вони читатимуть відкриті лекції не лише для студентів КАІ.

Між компанією та університетом також існує попередня домовленість про ремонт корпусів, гуртожитків та їхніх комунікацій.

Андрій Фіалковський розповідає, що набір на програму не обмежений кількістю, однак вона дозволить якісно навчати до 50 осіб. Водночас університет та партнер дуже вимогливі до якості студентів. У КАІ цього року планують набрати мінімум 15 студентів. У Fire Point набір на перший рік оцінюють у 20 людей.

Програма орієнтована на випускників шкіл, ліцеїв та коледжів, які брали участь в олімпіадах з фізики, математики, астрономії та інформатики, інженерних та ІТ-конкурсах, реалізовували проєкти у Малій академії наук або мають академічні відзнаки та державні стипендії за успішність.

За словами Фіалковського, наразі вже є кандидати на навчання за програмою, які захистили свої перші розробки в авіаційній галузі.

Для допуску до вступних іспитів кандидат повинен мати результат НМТ із математики не нижче 173 балів. Якщо він складав ще й НМТ із фізики, результат має бути щонайменше 170 балів.

Далі кандидати можуть зареєструватися на вступні іспити з математики та фізики в КАІ. Для іспиту з математики прикладні задачі інженерного напряму готує команда Fire Point, а іспит з фізики охоплюватиме прикладні сфери – механіку, електродинаміку та основи авіаційних систем.

Додатково у КАІ кандидати проходять тест на логіку. "Це дозволить виявити, чи дитина готувалася до здачі НМТ, чи реально вчилася", – каже Фіалковський.

Окремо відбувається мотиваційна співбесіда з представниками Fire Point. За її підсумками у компанії мають зрозуміти, чи усвідомлює потенційний студент роль інженера в оборонній сфері та курс, яким рухається країна у стані війни.

Фіалковський усвідомлює, що відбір на програму доволі складний, але інтенсивність навчання та можливості для студентів того варті. В університеті та Fire Point стверджують, що таке навчання потребує гарних умов для відпочинку. Тому для студентів організовуватимуть спортивні змагання, культурні заходи та конкурси.

Із цього року у КАІ почнуть активніше працювати зі школярами, щоб уже з початку 2027 року шукати талановитих кандидатів на освітню програму. Гідні умови навчання та передові знання також можуть сприяти поверненню українських дітей з-за кордону.

Керівниця напрямку взаємодії з вищими навчальними закладами компанії Fire Point Вікторія у коментарі "Оборонці" наголошує, що мета компанії – запропонувати студенту роботу не після закінчення програми, а ще під час навчання. "Вже в університеті студент та компанія будуть бачити, чи підходимо ми один одному".

"Завдяки системі стажувань та практик ми зрозуміємо потенціал студента, а він зрозуміє, яка сфера у компанії цікава йому. Тоді йому не треба буде проходити процес адаптації, як співробітникам, яких ми рекрутуємо з ринку праці. І на момент закінчення навчання у нас вже буде готовий та інтегрований працівник", – пояснює логіку компанії Вікторія.

Студентів очікують на посадах інженерів-конструкторів, інженерів-електриків, розробників програмного забезпечення та інших.

За умовами праці різниці між випускником програми КАІ та іншими співробітниками Fire Point не буде. Однак зарплата залежатиме від кількості та якості реалізованих проєктів, перемог у хакатонах та досвіду роботи.

Вікторія зазначає, що фінансові умови інженера у сфері БПЛА з десятирічним досвідом природно будуть кращими, ніж у щойно найнятого випускника програми. Але рівень освіти та стрімке зростання компанії дозволять молодим фахівцям дуже швидко це надолужити.

У Fire Point підкреслюють, що створення освітньої програми з КАІ – не разова ініціатива, а елемент системного розвитку інженерної освіти в Україні. Університет обрали через його великий досвід підготовки фахівців для авіа- та ракетобудування і промисловості.

Паралельно запускається освітня програма з Київською школою економіки. У перспективі Fire Point планує розвивати власну екосистему, де будуть поєднані бізнес, освіта, наука і держава. Цей механізм дозволить залучати більше фахівців з університетів та інститутів.

У майбутньому ці інженерні програми адаптивно змінюватимуться залежно від потреб країни та великого бізнесу.

"Країні потрібна система, яка безперервно готуватиме інженерів високого рівня. Цей проєкт з КАІ – наша інвестиція в українську інженерію. Коли пріоритет з оборонки зміститься, ми готуватимемо інженерів для космічних рішень і виробництва супутників. Спеціалізація може буде різною. Наші інженери під час відбудови можуть і вагони проєктувати", – каже Вікторія.

Компанія вже замислюється над створенням власних освітніх просторів і лабораторій, де проходитимуть стажування студенти з різних університетів, а не лише з КАІ.

"Ми хочемо побудувати великий освітній центр для розвитку інженерної освіти, щоб забезпечити бакалаврів інженерних програм найкращими умовами та обладнанням для досліджень. Це сприятиме обʼєднанню в команди й формуванню спільнот з власними конструкторськими рішеннями та підходами. Так ми не чекаємо на ринок кадрів, а створюємо його самі", – резюмує представниця Fire Point.

У КАІ підкреслюють, що проєкт з Fire Point – наймасштабніший, але далеко не перший у роботі з бізнесом.

Реформи та перехід зі статусу бюджетної установи до державного некомерційного товариства дозволили університету знизити бюрократичний тиск та вільніше залучати інвестиції у приміщення, обладнання та освітні програми.

Директорка КАІ Ксенія Семенова визнає, що університети не можуть розраховувати лише на державне фінансування та визначені державою пріоритети. Уряд не може формувати політику для 119 державних університетів, тому саме приватний сектор зараз створює реальний попит на кадри.

"Державного бюджету нам не вистачає на покриття всіх комунальних послуг та гідних зарплат викладачам. Університет також не тримається на платних студентах – це не працює в жодній розвиненій країні. У більшості університетів Європи та США основа бюджету – це благодійні фонди, донорські кошти та партнерства з бізнесом. Без фінансової підтримки приватного сектору сучасний університет просто не буде спроможний ні на що", – пояснює керівниця університету.

Наразі університет залучає кошти українських та іноземних компаній. Перший успішний проєкт реалізували з Ajax Systems, яка профінансувала створення сучасної лабораторії та лекторію, а також запустила профільні курси для студентів.

До модернізації приміщень залучили міжнародні компанії Vodafone та HUAWEI, а також деякі українські defense-tech компанії.

"У нас немає іншого виходу, як йти у співпрацю з оборонкою. Наразі це найбільший сектор економіки, де потрібні інженери, яких ми готуємо. Якщо ми вчимо людей, які не працюють в оборонці, то не зрозуміло, навіщо ми працюємо? Україна не виготовляє відомі на весь світ пральні машинки. Ми виготовляємо відомі на весь світ дрони, ракети та літаки", – підкреслює Семенова.

В умовах дефіциту інженерів така співпраця стає для збройних компаній способом самостійно формувати майбутній кадровий резерв. А для університетів – можливістю готувати фахівців, знання та навички яких відповідають реальним потребам галузі.

Підготувала: Ніна Петрович