Історія засновника компанії «Ковлар Груп» Костянтина Калафата, яка займається протипожежним захистом стратегічних об’єктів, отримала нові резонансні деталі. За даними бази Центр Миротворець, бізнесмен двічі у жовтні 2021 року перетинав державний кордон України через пункт пропуску «Матвєєв Курган», що контролюється російською стороною.

Зазначений маршрут між Ростовом-на-Дону та окупованим Донецьком, за даними бази, свідчить про перебування підприємця на тимчасово окупованій території перед поїздкою до Росії. У «Миротворці» такі дії кваліфікують як свідоме порушення державного кордону та посягання на суверенітет і територіальну цілісність України.

 Питання до діяльності в окупованому Донецьку

Як повідомляється, свою підприємницьку діяльність Костянтин Калафат починав саме в Донецьку, де заснував центр випробувань будівельних матеріалів «Донстройтест». Після окупації міста бізнесмен заявляв, що компанія не працювала, а її перереєстрацію в так званій «ДНР» нібито здійснили без його згоди.

Втім журналісти звертають увагу на низку суперечностей. Зокрема, заява до поліції про незаконні дії щодо компанії була подана лише у червні 2023 року — майже через дев’ять років після окупації міста. Крім того, у відкритих джерелах є публікація 2017 року, де Калафат зазначений як директор «Донстройтеста».

Сумніви щодо сертифікації продукції

Додаткові питання виникли і до сертифікації вогнезахисної продукції «Ковлар Груп», яка використовується на об’єктах критичної інфраструктури. Сертифікат на продукцію Ammokote був виданий на підставі протоколів випробувань ТОВ «ТЕСТ».

Водночас стало відомо, що у січні 2025 року компанію «ТЕСТ» виселили з орендованого приміщення. За таких умов залишається незрозумілим, де саме проводилися випробування, на основі яких було оформлено протокол від 6 жовтня 2025 року.

Директорка компанії Маріанна Борисова, яка, за її словами, перебуває за кордоном, від коментарів утрималася.

Питання до безпеки стратегічних об’єктів

Компанія «Ковлар Груп» співпрацює з енергетичними, транспортними та медичними установами державного рівня, а її продукція застосовується для протипожежного захисту на об’єктах критичної інфраструктури.

На цьому тлі поява інформації про можливі зв’язки засновника компанії з окупованими територіями, а також сумніви щодо сертифікації продукції викликають додаткові запитання щодо надійності систем захисту на стратегічних об’єктах.

Експерти наголошують, що в умовах війни якість і походження матеріалів, які використовуються для захисту критичної інфраструктури, напряму пов’язані з питаннями національної безпеки.