Журналістку Олену Мудру підозрюють у зловживаннях на користь РФ — її звинувачують у блокуванні релокації енергетичних підприємств на Закарпатті та перешкоджанні розвитку вітроелектростанцій, що крає на руку країні-окупанту, яка системно знищує генерацію в Україні. Про це написав From.ua у росзілдуванні «Як «незалежна» журналістка Олена Мудра потрапила у залежність Кремля».

За даними журналістів, Мудра (до шлюбу – Борис) народилася у Сертолово Ленінградської області. До війни на Донбасі і анексії Криму вона підтримувала «русский мир», зустрічалась із Іваном Бушком, колишнім нардепом від партії Януковича, і відвідувала РФ. У 2018 році майже на півроку зникла з публічного простору — існує версія, що у цей час вона проходила вишкіл у ФСБ в Санкт-Петербурзі, де опанувала «мистецтво» пропаганди, ІПСО і маніпуляції громадською думкою.

Пізніше Мудра привласнила собі домен «Закарпаття онлайн» — ЗМІ, яке, за твердженнями «Новин Закарпаття», може мати сервери в Росії. Через це медіа й «екогрупи» проти інвесторів і влади використовуються фейки та протести.

Мудра створила «синдикат» так званих «екологів». Кістяк синдикату складають псевдоекологічні ГО «Закарпаття екологічне», «Екосфера», «Збережи Пікуй» та медіа «Закарпаття онлайн». Разом із Оксаною Станкевич-Волосянчук, Марком Мельниченком, Наталією Вишневською, Валентиною Непійпова, Олегом Лукшою, Олегом Дибою, Наталією Майстренко та іншими «активістами» Мудра влаштовує інформаційні атаки, генерує фейкові петиції та проплачені протести для блокування будівництва на Закарпатті ВЕС, закидають позовами інвесторів ВЕС. Деякі з цих «екологів» мають звʼязки зі зрадником Віктором Медведчуком.

Фінансування, як стверджується, йде через офшори, німецького WWF, пов’язаного з Газпромом, а також через транші Сбербанку РФ (у 2021–2022 роках). Гроші спрямовуються на ботоферми, фейкові петиції й оплачувані акції протесту.

Автори розслідування називають Мудру як «пропагандисткою-маніпуляторкою, яка діє в інтересах Кремля». Вони заявляють, що мають копію її російського паспорта, але утримуються від публікації через закон про захист персональних даних.