«Продам злого собаку для охорони суспільних інтересів. Дорого». Саме таке оголошення варто повісити на дверях робочих кабінетів деяких українських журналістів.

Наталія Соколенко – особистість вкрай суперечлива й багатогранна, щоб вважатися взірцем журналістської етики та поборниці справедливості. Хоч у минулому пані Наталія й отримувала журналістські відзнаки, та в подальшій своїй кар'єрі журналістка навчилась вправно поєднувати талант безстрашної кореспондентки із цілком прагматичним, холодним розрахунком. Один із останніх, довготривалих проєктів журналістки спільно з екс-чоловіком – боротьба з палінням на державному рівні. Хоч ініціатива, на перший погляд, суспільно значуща й гуманна, та журналісти вже встигли ознаменувати її "маленьким сімейним бізнесом" родини Соколенків.   

Від правдошукачки до антитютюнової активістки

Звичайно, журналіст має бути злим. «Ціпний собака» демократії. З цієї точки зору, Наталія Анатоліївна свою роботу знає, норму виконує і навіть перевиконує – «лає» вона часто. Дуже часто. І на багатьох.

За Соколенко міцно закріпилась репутація скандальної журналістки, якій нічого не варто облаяти владу, провладні структури, депутатів та навіть військових ЗСУ. Звісно, цей перелік неповний, і він включає дані лише за останній рік. В журналістських колах жартують, що в Україні скоро не залишиться політиків, посадових осіб та експертів, яким би пані Наталія не встигла приділити свою безцінну увагу.  

Але «лаяти» безкоштовно – це справа молодих журналістів-початківців. Виступати за все хороше і проти всього поганого – це доля багатьох «збитих льотчиків». Але бажано, щоб за це платили.

Тому особливої уваги заслуговує так звана антитютюнова діяльність пані Наталії та її чоловіка. 

Артем Соколенко є співзасновником і уповноваженою особою ТОВ «Красні комунікації», більше відоме як PR-агентство «Красні». Дана структура вже близько 10 років співпрацює з основними антитютюновими організаціями – з коаліцією «За вільну від тютюнового диму Україну» та громадською організацією «Життя».

На фейсбук-сторінках Артема Соколенка і його PR-агенції є чимало постів, присвячених їх антитютюновим кампаніям. Натомість Наталія Соколенко забезпечує чоловіку «інформаційну» підтримку в соціальних мережах, агресивно реагуючи на тих, з ким не погоджуються клієнти Артема Соколенка.

«Наталя Соколенко як членкиня Громадської ради доброчесності має знати термін «конфлікт інтересів». Пані Наталя, коли Ваш чоловік бере гроші, аби Ви агресивно кидалися в соцмережах на тих, з ким не погоджуються клієнти Вашого чоловіка, Ви перетворюєтеся, перепрошую, на інформаційну «титушку». А сам конфлікт інтересів є прямою ознакою корупції. Але ж до корупції «має бути нульова терпимість», правда, пані Наталя?!», - розповіли у виданні Багнет ще у 2021 році.

На жаль, на це питання Наталя Соколенко відповіді тоді так і не дала. Проте, значною мірою, на це питання відповіла Громадська рада доброчесності, яка приблизно в той же період – на початку 2021 р. – розпрощалася з пані Соколенко.

Щоправда, із виходом з Громадської ради доброчесності Соколенко отримала можливість не подавати щорічну податкову декларацію. І цією можливістю вона скористалася. Чим вчергове «підтвердила» свою відданість ідеалам прозорості і підзвітності.

Утім ті декларації по майну Соколенко, які ще доступні (за 2017-2020 рр.), дають можливість проаналізувати не лише динаміку фінансового стану журналістки-антикорупціонера, але і її моральні орієнтири.

Примітно, що за даними останньої оприлюдненої декларації 2020 р., сукупний річний дохід Наталії Соколенко склав близько 887 тис. грн., у тому числі 639 тис. – від підприємницької діяльності, а в 2019 р. – 1,27 млн. грн.

Цікаво, що якщо в попередні роки зарплата в «Українському радіо» потрапляла в декларацію Соколенко, то в 2019 і 2020 рр. її вже немає, хоч пані Наталія продовжувала співпрацювати з «Українським радіо».

Це може свідчити лише про одне: пані Соколенко зекономила на податках, сплачуючи як ФОП лише 5% єдиного податку, замість 18% ПДФО та соціального й військового збору. Чи є така оптимізація «податків», які мають підтримувати Збройні Сили України, ознакою «доброчесності», про яку так любить говорити пані Наталія, – питання риторичне.

Антитютюнова діяльність як бізнес

Наталія Соколенко сьогодні активно критикує окремі компанії, особливо тютюнові, які не вийшли з РФ. Хоч правда в цьому, звісно, є, однак з моральної точки зору, для правдолюбивої та ідейної пані Соколенко вкрай дивно брати кредит в російському «Альфа банку», який вона отримала у липні 2019 р., коли і Крим, і частина Донбасу вже були окуповані.

Подібне лицемірство «журналістів-активістів-оптимізаторів» б’є у т.ч. по довірі людей до українських засобів масової інформації. Не випадково, за опитуваннями «Демократичних ініціатив» і Центру Разумкова, 43% українців не довіряють ЗМІ. І при таких «журналістах» - це й не дивно.

Звичайно, Соколенко не єдина правдошукачка, яка не проти заробити та оптимізувати податки на щедро фінансованих Заходом антитютюнових організаціях. Навесні цього року на подібних схемах «погорів» ще один відданий борець з палінням – ФОП Купира Дмитро Іванович.

Так, у березні 2024 року відомий журналіст, директор експертно-аналітичного центру "Діалог" Андрій Миселюк запідозрив ГО "Життя" – яка є основним «розподільником» західних коштів на боротьбу з палінням – у реалізації оптимізаційних схем для економії на податках. І, імовірно, частина оптимізації здійснювалася через виконавчого директора ГО «Життя» Дмитра Купиру.

А суми через ГО «Життя» проходили немалі – 320 тис. дол у 2022 р. та, за словами Купири, близько 400 тис. дол у 2023 р.

«Безповоротно ці кошти приходять не в Україну, а в ГО "Життя". Україна ж з цих грошей отримує дуже мало. За 2023 рік фінансовий звіт ГО "Життя" ще досі не опублікувала. Але за 2022 рік, навіть за даними офіційного сайту організації, з 320 тис. доларів у вигляді податків було сплачено лише 732,8 тис. грн, тобто приблизно 6,3%», – пише Миселюк.

Журналіст також відмічає, що вже через 4 місяці після приходу на роботу до ГО "Життя" Дмитро Купира став приватним підприємцем.

"Якщо вже професійно боротися з тютюном - то лише як приватний підприємець. Бо навіщо платити більше податків державі? Якщо порахувати можливу економію на податках ГО "Життя" завдяки оптимізаційній схемі - (18% ПДФО +1,5% військового збору - 5% єдиного податку) Х 11,6 млн грн "освоєних" у 2022 році коштів, - виходить, що економія на податках склала приблизно 1,7 млн грн. Тобто виходить, що ГО "Життя" у 2022 році зекономила податків вдвічі більше, ніж сплатила", - додав Миселюк.

Показово, що з моменту публікації журналістського розслідування Миселюка, Дмитро Купира так і не оприлюднив фінансовий звіт за 2023 р. Напевно, що як Купирі, так і Соколенко та їх «угрупованню антитютюнових активістів», є що приховувати. Та це не заважає їм грати у подвійні ігри, збагачувати свої статки, заощаджуючи на державних податках.