За його словами, дії окремих європейських держав у відповідь на російські провокації та порушення їхнього повітряного простору можна вважати більш-менш адекватними. Однак можливості кожної країни обмежуються національним рівнем, тоді як подальша відповідь має бути колективною.

"Реакція окремих країн є більш-менш адекватною, але вона не може перейти кордони саме національної відповіді, бо тут потрібна колективна відповідь", - зазначив Сунгуровський.

Він наголосив, що Північноатлантичний договір передбачає послідовну реакцію на зростання загроз - від консультацій до застосування статті 5 про колективну оборону. На його думку, якщо країна-член Альянсу заявляє про застосування проти неї збройних засобів, це вже має розглядатися як війна.

"Якщо користуватися духом, у якому написаний Північноатлантичний договір, то відповідь однієї країни про те, що проти неї вже застосовано збройні засоби і це є війна, однозначно означає, що НАТО має вступити в цю війну. Румунія свого часу вже говорила, що на неї напали. Чому НАТО не зреагувало? Це вже питання до політики", - сказав експерт.

Сунгуровський також критично оцінив заяви про політичну єдність та рішучість Європи й НАТО. На його переконання, проблема полягає не в тому, що європейські країни не усвідомлюють масштабу російської загрози, а в небажанні змінювати звичну модель поведінки.

"Я не погоджуюся з висловлюваннями окремих експертів, що Європа ніяк не може прокинутися і зреагувати адекватно. Вона не бажає прокидатися. Вона не бажає покидати зону комфорту, в якій перебуває з моменту завершення Холодної війни", - підсумував Сунгуровський.