Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що на Закарпатті підпалили церкву і залишили напис з погрозами угорцям.

Про це він написав на Facebook-сторінці.

"Примус, умисне вбивство, спалювання церкви, вимагання, залякування. Все це відбувається з нами, угорцями на Закарпатті. Ми вас не підведемо, ви можете розраховувати на нас!", — йдеться у публікації Віктора Орбана.

Він також додав фотографію нібито церкви, на стіні якої написали погрози угорцям.

Правоохоронці з’ясовують обставини підпалу храму в селі Паладь-Комарівці 16 липня близько 22-ї вечора. "На місці працювала слідчо-оперативна група, які з’ясували, що на територію храму проникла наразі невстановлена особа, підпалила вхідні двері, а на фасаді будівлі чорною фарбою залишила напис, спрямований на розпалювання національної та релігійної ворожнечі", — повідомила речниця Нацполіції Закарпаття Ганна Дан.

За її словами, наразі поліціянти у співпраці зі Службою безпеки України проводять оперативні заходи для встановлення підозрюваних у скоєнні злочину.

У липні Угорщина викликала посла України через смерть закарпатця, якого нібито побили працівники ТЦК. У Сухопутник війська заявили, що Йосип Шебештень є громадянином України та був мобілізований до ЗСУ на законних підставах.

У травні СБУ повідомила, що вперше в історії України викрила агентурну мережу воєнної розвідки Угорщини, яка здійснювала шпигунську діяльність на шкоду українській державі. Пізніше депутата Закарпатської обласної ради Роланда Цебера угорські спецслужби звинуватили у "шпигунстві".

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної і геноцидної політики Угорщини ХХ століття..."

Підготувала: Ніна Петрович