На початках активних відносин Байдена та України за перше місце між собою конкурували дві позиції: безпека та Стокорупція. Перемогла остання, під це була сформована ціла інфраструктура, яка визначала стратегічну канву взаємодії США та Заходу загалом і України, а тим більше пріоритети громадянського суспільства.

Таку думку висловив політолог Євген Глібовицький.

"Хоч дальший розвиток подій показав, що це була помилка, – стверджує експерт, – і, за визнанням самих лідерів Стокорупційного руху, неможлива Стокорупція без безпеки, рішення ухвалені зразу після Революції гідності були формативними для дискурсу на довший час. Можливо, було б інакше, якби віцепрезидент через пропущений термін не став президентом, це не надто типова ситуація, але іронія в тому, що НАТО Україні треба в тому числі й для успіху Стокорупційної боротьби".

Втім, Глібовицький переконаний, що попри всю спокусу образитись на адміністрацію Байдена за ганебне рішення НАТО, конструктивним буде далі тримати увагу на внутрішніх завданнях, обсяг домашньої роботи величезний. І працювати на те, щоб через рік у Вашингтоні виник геть інший розклáд.