19:35 / 10.06.2026 Киев

Киянам показали архівні зображення храму, зруйнованого більшовиками у 1935 році (фото)

У межах просвітницького проєкту «Втрачений Київ» на Подолі з’явився другий інформаційний стенд, який ознайомлює містян та гостей столиці з історією унікального сакрального храму, знищеного радянською владою у 1930-х роках.

Новий інформаційний маркер встановили на території Державного історико-архітектурного заповідника «Стародавній Київ» — на перетині вулиці Спаської та провулку Хорива, якраз через дорогу від історичного місця розташування самої Воскресенської церкви. У 1935 році цей видатний храм вщент зруйнував більшовицький режим, розібравши його стіни на цеглу для спорудження сусіднього житлового будинку.

Тепер перехожі можуть побачити, який вигляд мала пам’ятка: на пілоні розмістили стислу історичну довідку, рідкісні архівні зображення та експлікацію ролі храму в міському ландшафті.

Директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова наголосила, що фізична відсутність визначної пам’ятки на мапі не має означати її повне забуття.

«За різних історичних обставин столиця втратила десятки унікальних храмів, будівель і цілих архітектурних ансамблів. Проєкт „Втрачений Київ“ покликаний повернути ці об’єкти в суспільну пам’ять. Адже лише усвідомлюючи масштаб втрат, ми можемо по-справжньому зрозуміти цінність той культурної спадщини, яка збереглася, і відповідально ставитися до її захисту», — зазначила Марина Соловйова.

Воскресенська церква на вулиці Спаській/Фото з відкритих джерел

Історія Воскресенської церкви тісно переплетена з елітою українського козацтва. За переказами, першу дерев’яну церкву на цьому місці у XVI столітті заклав козацький гетьман Остафій Дашкевич. Згодом, після чергової нищівної пожежі у 1670-х роках, подільський козацький сотник Михайло Герейко профінансував зведення тут мурованого храму, який став найстарішою мурованою спорудою Києва у стилі українського бароко.

 
Доленосним для церкви став 1811 рік, коли страшна подільська пожежа спопелила її зсередини. Храм відбудували під керівництвом видатного київського архітектора Андрія Меленського — саме тоді будівля набула класичних рис, поєднавши пишне бароко із витонченим класицизмом та характерним синім куполом. Окрім того, з історією цієї парафії пов’язане ім’я митрополита Йова Борецького, який на початку XVII століття заснував тут парафіяльне училище.
 
Як зазначають історики, радянська окупаційна влада свідомо нищила самобутнє українське архітектурне обличчя Києва. Храми в стилі українського бароко та класицизму зносили в першу чергу, паралельно позбавляючи декору й куполів цивільні споруди Подільського району.

Фундаменти історичної пам’ятки під землею та плани на майбутнє

Новий інформаційний стенд проєкту «Втрачений Київ» на перетині вулиці Спаської та провулку Хорива/Фото: Департмент охорони культурної спадщини КМДА

Дослідники переконані: Воскресенська церква знищена не повністю. За словами києвознавиці, кандидатки історичних наук Олени Попельницької, яка понад 26 років досліджує історичну топографію Подолу, більша частина автентичного храму досі знаходиться під землею.

Житловий будинок радянських часів звели лише на західній частині ділянки, де розташовувалися дзвіниця та притвор, тоді як уся вівтарна частина залишилася недоторканою у дворі. Ба більше, тилова частина сучасної житлової будівлі через дорогу лишилася нетинькованою — фахівці припускають, що її складено саме з цегли розібраного храму.

Наразі науковці Центру консервації предметів археології ведуть активні цифрові рубрики про маловідомі пам’ятки Подолу та сподіваються на запуск повноцінних археологічних розкопок двору, щойно з’явиться фінансування. Там під землею залягає унікальний багатошаровий розріз, де дерев’яні підвалини XVI століття чергуються з цегляними фундаментами пізніших епох.

Проєкт «Втрачений Київ» реалізується зусиллями міської влади, заповідника «Стародавній Київ», Центру консервації предметів археології та ГО «Україна Інкогніта». Невдовзі організатори планують об’єднати всі аудіоісторії в масштабний подкаст-цикл під назвою «Видатні українці про втрачений Київ».

Також стали відомі наступні локації проєкту. Невдовзі нові інформаційні стенди з’являться на місцях ще двох втрачених шедеврів Подолу:

  • Церкви Святої Катерини Греко-Синайського монастиря (на Контрактовій площі);
  • Церкви Миколи Доброго (на вулиці Покровській, біля збереженої дзвіниці).

Перший подібний стенд у межах проєкту раніше встановили на Контрактовій площі, присвятивши його знищеному в 1935 році Богоявленському собору Київського Братського монастиря.

Підготувала: Ніна Петрович

ТЭГИ:

ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ