Фестиваль, присвячений музиці в українському кіно, проходить вже вдруге і цьогоріч в його фокусі — стрічки, що осмислюють війну.

До програми увійшли дев’ять картин, зняті у різні роки — від 1940-1960-х до сучасності.

Стартував фестиваль 28 жовтня у кінотеатрі «Жовтень» з показу документального фільму Катерини Горностай «Стрічка часу»

«Це комбінований фестиваль — тут і сучасне кіно, і архівні картини. Він сфокусований на дослідженні музики та кіно. Це територія зустрічі кінознавців і музикознавців і це надважливо для одних, і для інших. Нам потрібно ще формувати корпус партитур, аби знати, що це наш саундтрек», а не впізнавати лише Енніо Морріконе», — зазначила засновниця Фестивалю музики українського кіно Soundtrack: Ukraine Вікторія Федоріна.

Партнером та співорганізатором фестивалю виступив Довженко-Центр, який спеціально до події оцифрував архівні фільми.

«Унікальність фестивалю в тому, що він пропонує уважно прислуховуватися до музики як до повноцінної складової фільму, яка супроводжує фільм, — зауважила креативна директорка Довженко-Центру Олена Гончарук. — Дуже почесно що сучасні режисери також погодилися надати свої стрічки. Це пульсація часу. Тому ця подія є точкою, в якій сходиться минуле нашого кіно, сучасне, і сподіваюсь, майбутнє».

Документальна картина «Стрічка Часу» показує освітній процес під час війни. Зйомки проходили з квітня 2023 року по червень 2024 року. Географія фільму охопила північну, південну та східну частини України. Світова прем’єра відбулася в основній конкурсній програмі 75-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Катерина Горностай показує освітній процес — від першого дзвоника до випускного у школах різних куточків України, як в тилу, так і неподалік фронту. Як навчання переривають повітряні тривоги та діти спускаються в укриття, як в певних регіонах змушені навчатися онлайн, як зустрічаються з військовими, вшановують загиблих хвилиною мовчання, опановують володіння зброєю та навички першої домедичної допомоги.

Авангардну музику для фільму, а також хорову партитуру, написав композитор Олексій Шмурак, який після показу розповів про особливості створення композицій.

«Моїм завданням була зробити виходи з побутової реальності, зробити світ ідеальних платонівських фігур. Щоб глядачі дивилися нібито з іншого боку, могли б відсторонитися, — зазначив він. — Референсом була музика американської композиторки Меридіт Монк».

Підготувала: Ніна Петрович