Делегація Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» вперше здійснила мистецтвознавчу експертизу двох Царських Врат XVIII століття з церкви Різдва Пресвятої Богородиці та Хрестовоздвиженської церкви Києво-Печерської лаври та підтвердила приналежність їх до української сакральної спадщини.

 

 

«Тепер доведено, що ці Врата є невіддільною частиною історії Лаври. Дослідження відбулося у Великій Британії, куди виїздила робоча група», — повідомили у Національному заповіднику Києво-Печерська лавра.

Фахівці пояснили, що дві пари Царських врат церкви Різдва Богородиці та Хрестовоздвиженської церкви Києво-Печерської лаври кінця XVIII століття були вилучені на початку 1930-х років та згодом продані на аукціоні в Лондоні, звідки почався складний шлях подорожування по приватних колекціях.

Зрештою, у 1972 році, ці пам’ятки купили американські колекціонери — подружжя Розалінда та Артур Гілберти, колекція яких наразі презентована в експозиції лондонського Музею Вікторії та Альберта.

 

 

«Вперше за десятиліття українські фахівці отримали можливість здійснити безпосереднє дослідження обох пар Царських врат, що відкриває нові перспективи для вивчення їхньої художньої цінності, техніки виконання та історичних контекстів їхнього створення», — наголосили у пресслужбі Національного заповідника.

Царські врата — унікальні пам’ятки українського золотарства ХVІІІ ст. виготовлені зі срібла, частково позолочені, з карбованими сюжетними композиціями.

Історія Царських врат є нагадуванням про важливість збереження культурної спадщини як невіддільної частини національної пам’яті.

У Національному заповіднику також поінформували, що реліквії створили видатні українські майстри Григорій Чижевський та Олексій Іщенко. Комплексна мистецтвознавча експертиза дозволила детально проаналізувати стилістику, техніку виконання та збережені маркування на предметах, що підтвердили їхню автентичність та походження. Для роботи були залучені архівні матеріали, старі фотографії та порівняльний аналіз аналогічних предметів з фондової колекції Заповідника.

«Ця експертиза — важливий крок у відновленні історичної справедливості. Вона дозволила довести, що ці пам’ятки є не лише частиною українського мистецтва, а й унікальним свідченням віртуозності наших майстрів», — акцентував гендиректор Заповідника Максим Остапенко.

Підготувала: Ніна Петрович